Київська Київ
Назва: Гербарій Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Акронім: KWHU
Установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Адреса: вул. Симона Петлюри, 1, м. Київ, 01032
Телефон: +38(044)2393190
Факс: +38(044)2393190
e-mail: peregrymua.fm; mykyta.peregrymgmail.com
Сайт:
Рік заснування: 2007
Кількість зразків: 85 000
Наявність типових зразків: 1
Географічна спеціалізація: Україна, Росія, Польща, країни Кавказу та Середньої Азії
Основні колектори: Є. Бордзиловський, Л. Діброва, В. Казановский, Ю. Клеопов, Г. Куковиця З. Лавітська, Н. Лоскот, С. Навашин, С. Нестеренко, А. Окснер, Є. Полонська, О. Рогович, І. Сележинський, І. Симоненко, Д. Сирейщіков, О. Соколовський, Н. Стеценко В. Фінн, В. Шидловський, K. Golde, N. Puring
Цінні колекції: Відсутні
Обмінний фонд: Відсутній
Куратор гербарію: Перегрим Микита Миколайович, к.б.н., науковий співробітник
Штат: Губар Любов Максимівна, к.б.н., молодший науковий співробітник
Про гербарій: Гербарій Ботанічного саду і кафедри ботаніки Університету Святого Володимира, як структурну одиницю було створено другим директором Ботанічного саду, професором Р. Траутфеттером у період з 1839 по 1850 роки. Основою для його створення стали гербарії, зібрані першим директором саду проф. В. Бессером – завідувачем кафедри зоології, проф. А. Андржийовським, та власне самим Р. Траутфеттером. У подальшому гербарій поповнювався зборами співробітників Ботанічного саду і кафедри ботаніки, особливо, варто відмітити збори проф. О. Роговича і проф. І. Шмальгаузена. Пізніше під час керування Ботанічним садом проф. С. Навашина (1894 – 1914) активним збором гербарію вищих рослин займалися В. Фінн та М. Цингер, крім того у цей час фонди KWHU поповнилися Гербарієм Київських Вищих жіночих курсів, особистим гербарієм лісничого І. Сележинського та низки інших колекторів. З 1915 року, коли посаду директора зайняв проф. О. Фомін, у Ботанічному саду взагалі почався «розквіт» таксономічних та флористичних досліджень, які супроводжувались значними поповненнями гербарію. Основними колекторами у той час були Є. Бордзиловський, А. Окснер, Ю. Клеопов, О. Соколовський, Є. Полонська. За даними 1924 року (Стоянов, 1924) гербарій Ботанічного саду складався з 13 окремих колекцій: а) гербарій І. Шмальгаузена; б) гербарій І. Шмальгаузена; в) гербарій О. Роговича; г) гербарій В. Бесера; д) гербарій ***Монтрезора; е) гербарій Ж. Жілібера; ж) гербарій австро-угорської флори; з) гербарій російської флори; і) гербарій В. Фінна з Київщини та Криму; к) гербарій Є. Бордзиловського з Мінщини; л) гербарій В. Хитрово з Орловщини; м) гербарій Г. Левитського з Київщини та н) інші гербарії. Окремо відзначимо, що в цей період відбувався активний обмін матеріалами, гербарій Ботанічного саду отримав гербарні матеріали з Томського університету, Імператорського московського університету, Нікітського ботанічного саду та деяких інших установ.

У 1934 році як учбово-допоміжна лабораторія біологічного факультету Київського університету створюється ботанічний музей, до якого передають всі гербарії Ботанічного саду. Проте, ймовірно, фізично гербарії до кінця Другої Світової війни залишалися у приміщеннях саду, а після 1946 року частина гербарних матеріалів була передана до гербарію Інституту ботаніки АН УРСР (колекції В. Бессера (54 000 г.з.), О. Роговича (12 260 г.з.), І. Шмальгаузена (15 000 г.з.).

Взагалі питання місця зберігання гербарію Ботанічного саду від часів його заснування і до 1946 року потребує подальшого з’ясування, оскільки прямих підтверджень факту знаходження гербарію у приміщеннях Ботанічному саду не має, проте, є кілька записів та повідомлень, які опосередковано підводять до такої думки. Так, виявлено примітки на етикетках гербарних зразків зібраних на той час співробітником Ботанічного саду В. Фінном: KWHU №0000369, Centaurea orientalis L. f. rubescens Bess., 29.06.1900 – „Справиться относительно формы с красными вънчиками f. rubescens Bess. В работах и гербарии Бессера у I. Hayek'a и Rchb. не упоминается”; а також KWHU №0000244, Phlomis tuberosa L. f. hirsuta Paczoski, 04.07.1901, - „Этотъ эк. отличается, отъ эк. находящихся въ гербаріи Проф. Шмальгаузена, нъсколько меньшей валосистостью стебля”. Крім того, у архівах виявлено ще одне підтвердження: у зв'язку з погіршенням стану здоров'я проф. С. Навашин влітку 1914 р. Передав завідування Ботанічним садом відомому вченому, завідуючому кафедрою анатомії та фізіології рослин Київського університету проф. К. Пурієвичу, який лише тимчасово, до листопада 1914 р., виконував ці обов'язки, а 19 листопада 1914 р. До правління Університету було направлено рапорт з фізико-математичного факультету, в якому повідомлялося, що "…фізико-математичний факультет на зборах своїх 11 листопада поточного року постановив звільнити ординарного проф. К. Пурієвича від тимчасового завідування ботанічним садом з гербарієм при ньому, а доручити завідування означеним закладом новопризначеному ординарному проф. Університету Святого Володимира О. Фоміну". Крім того відомий факт, що Червоний корпус під час Другої Світової війни було зруйновано, а гербарій вцілів, як і споруди Ботанічного саду, хоча можливо він перебував в евакуації у Казахстані. До того ж у статті присвяченій пам’яті А. Окснера зазначено: «В 1923 г., закончив занятия в институте, он поступил в аспирантуру при АН УССР. В этом же году он был зачислен научным сотрудником Гербария Киевского ботанического сада» (Ситник, 1976).

У післявоєнну пору і до 2002 року та частина гербарію, яка залишилась після передачі фондів до Інституту ботаніки АН УРСР, знаходилась при ботанічному музеї у так званому «Червоному корпусі» університету, який у 1971 році було підпорядковано Ботанічному саду. Їм керували Д. Зеров, В. Соломахіна, В. Іваницька, І. Білоконь, Л. Діброва. Ці дослідники щорічно суттєво поповнювали гербарії, а також до ботанічного музею передавали власні збори викладачі та наукові співробітники університету: проф. О. Липа, З. Лавітська, Н. Стеценко, Г. Куковиця та ін. Цей період існування гербарію та його кількісний склад частково відображені у кількох публікаціях (Барбарич, 1970; Ботанічний сад, 1989; Діброва, 1998; Чопик, 1999).

Нажаль, треба констатувати, що 2002 р. керівництвом університету, з метою звільнення приміщень у «Червоному корпусі», було прийнято рішення терміново перевезти колекції ботанічного музею разом з гербарієм до Ботанічного саду. Ці роботи проходили в авральному порядку, експозиції та гербарій розміщували у всіх вільних приміщеннях та сховищах, співробітники Ботанічного саду всі свої зусилля спрямовували на збереження цих унікальних колекцій. Крім того в цей час пішли з життя працівниць ботанічного музею – В. Соломахіна та Л. Діброва.

У 2007 р. за ініціативи тодішнього директора Ботанічного саду проф. В. Соломахи були розпочаті роботи з відновлення гербарію та призначено куратора колекції. Мастернею саду зроблено кілька фанерних шаф для зберігання матеріалів, які розміщено у вестибюлі адміністративного корпусу, розпочато відновлення структури гербарію, проводиться активна інвентаризація фондів зі створенням відповідної електронної бази даних (Перегрим, Соломаха, 2008), а також поповнення колекцій. За сприяння теперішньої дирекції саду на чолі з В. Капустяном з 2008 р. розпочато ремонт окремого будинку, який планується виділити виключно під розміщення гербарію.

  М. Перегрим
Література: Барбарич А.І. Гербарна справа на Україні // Укр. ботан. журн. – 1970. – 27, № 5. – С. 665 – 667.

Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського державного університету. – К.: Вища школа, 1989. – 168 с.

Діброва Л.С., Соломахіна В.М. Колекції професора В.В. Фінна, учня С.Г. Навашина – в ботанічному музеї Київського університету // В зб.: Професор С.Г. Навашин: Матер. наук. читань, присвячених 100-річчю відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин професором університету Святого Володимира С.Г. Навашиним (Київ, 23-24 вересня 1998 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – С. 93 – 94

Перегрим М.М., Соломаха В.А. Гербарій ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка // Укр. ботан. журн. – 2008. – 65, № 3. – С. 465 – 468.

Перегрим М.М., Соломаха В.А. Колекція гербарію Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка // В зб.: Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків: Матер. наук. конф. – К., 2008. – С. 65 – 67.

Стоянів Ю. Гербарії української флори // Укр. ботан. журн. – 1924. – т. 2. – С. 55 – 62.

Сытник К.М., Блюм О.Б. Памяти Альфреда Николаевича Окснера (1898 – 1973) // Ботан. журн. – 1976. – 61, № 2. – С. 276 – 283.

Чопик В.І., М’якушко Т.Я., Соломаха Т.Д. Гербарій. Історія, створення та функціонування. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 130 с.