науковий співробітник, заст. директора з наукової роботи

Криворізького ботанічного саду, завідувач відділу природної

флори

флори

Відділом природної флори були розпочаті широкомасштабні дослідження регіональної флори. При виконанні наукових тем: «Вивчення сучасного стану, тенденцій змін та шляхів збереження генофонду флори Правобережного степового Придніпров’я в умовах антропогенного пресу, індустріалізації та урбанізації», «Антропогенна трансформація урбанофлори Кривого Рогу», «Вивчення сучасного стану, тенденцій змін та шляхів збереження флористичної та ценотичної різноманітності ковилових степів Правобережного степового Придніпров’я», «Дослідження фіторізноманіття зелених насаджень у промислових регіонах Правобережного степового Придніпров’я і його збереження та збагачення» флористичними дослідженнями були охоплені правобережні райони Дніпропетровської та Запорізької, східні райони Кіровоградської та Миколаївської, північні райони Херсонської областей, частково райони Луганської, Донецької областей та Криму. У результаті зібрано оригінальний гербарний матеріал флори Правобережного степового Придніпров’я, в тому числі флори міста Кривий Ріг, та, частково, степової зони України. Переважна більшість матеріалів регіонального гербарію опрацьовані, систематизовані та інсеровані для постійного зберігання. Зразки складають основу інвентаризації флори Правобережного степового Придніпров’я та презентують близько 90% видів та 97% родів та родин регіональної флори (для урбанофлори Кривого Рогу цей показник складає відповідно 95% та 97,3%). Тут відсутні види, які, імовірно, зникли в регіоні та дуже рідкісні. Низка таксонів представлена великим гербарним матеріалом з численних місць знаходження, зокрема, роди Stipa L., Poa L., Galium L., Veronica L., Dianthus L. та ін. Оригінальність гербарію КБС у тому, що в ньому широко представлені збори з антропогенних місць зростання як Криворізького залізорудного, так і Нікопольського марганецево-рудного басейнів, з урбанізованих територій та адвентивні види.

Крім того, тут зберігаються збори В. Кучеревського з формового різноманіття Quercus robur L. з південного сходу України, які були зібрані при виконанні дисертаційної роботи «Внутрішньовидова мінливість та формове різноманіття дуба звичайного в умовах південного сходу України». Особливу цінність мають гербарні збори мутаційних форм дуба звичайного Q. robur f. pendula, Q. robur f. cucullata, Q. robur f. laciniata, Q. robur f. crispata, Q. robur f. puberula, Q. robur f. brevisecta, Q. robur f. acutifolia тощо. Окремо зберігається гербарій інтродуцентів КБС (500 г.а.), за матеріалами якого написано монографію «Древесные растения Криворожского ботанического сада. Итоги интродукции (за 25 лет)» (В. Федоровський, А. Мазур, 2007) та серійні збори видів роду Ribes L. В. Федоровського., а саме: R. nigrum L., R. spicatum Robson, R. altissimum Turcz. ex Pojark., R. procumbens Pall., R. glabellum (Trautv. et C.A.Mey.) Hedl., R. atropurpureum C.A.Mey, які зібрані в природних популяціях Південного Сибіру (Алтай, Тива, Саяни), Західного Сибіру (долина р. Об від Новосибірська до Салехарда, долина р. Єнісей від верхів’їв в горах Тиви до понизь), Прибайкалля та Забайкалля, Приморського та Хабаровського країв, з південної та середньої частини о-ва Сахалін. Ці збори були використані при написанні монографії «Ribes spicatum Robson – смородина колосистая (систематика, география, изменчивость, интродуция)» (В. Федоровський, 2001).

Гербарні колекції використовуються для наукових флористичних, фітоценотичних та екологічних досліджень. На базі гербарію пишуть курсові та наукові праці аспіранти, здобувачі, студенти, слухачі Малої Академії наук. Крім вище названих монографій, гербарні зібрання були використані для написання «Атласу рідкісних і зникаючих рослин Дніпропетровщини» (2001) та низки інших флористичних праць (див. список літератури). Крім того, ці матеріали є основою не лише для встановлення систематичного та таксономічного складу флори, але й основою для виявлення тенденцій змін структури флори під дією антропогенних чинників. Гербарні збори можуть слугувати у майбутньому базою для проведення моніторингу рослинного покриву регіону, для хорологічних досліджень флори України тощо.

Гербарій KRW підтримує тісні наукові зв’язки з Національним гербарієм України, гербаріями Донецького ботанічного саду, Дніпропетровського національного університету та з багатьма науковцями ботанічних установ України та інших країн: Німеччини, США, Болгарії, Молдови та ін.

На сьогодні Гербарій нараховує понад 18 000 г.а. Гербарій складається з розділів: флора України (Правобережне степове Придніпров’я), урбанофлора Кривого Рогу, флора інтродуцентів. Гербарні збори розміщені за системою А. Тахтаджяна (1987). У межах родин роди й види розташовані в алфавітному порядку. Гербарні зразки зберігаються в картонних коробках у металевих шафах (не герметичних), виготовлених за власними кресленнями. Для боротьби зі шкідниками використовуються термо- та холодильна камери. Гербарій забезпечений бінокулярами, науковою літературою, комп’ютером, експедиційним знаряддям.

Кучеревський В.В. Атлас рідкісних та зникаючих рослин Дніпропетровщини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 360 с.

Федоровский В.Д. Ribes spicatum Robson – смородина колосистая (систематика, география, изменчивость, интродукция). – Киев.: Фитосоциоцентр, 2001. – 204 с.

Шоль Г.Н. Гербарій урбанофлори Кривого Рогу // Вісн. Луган. пед.ун-ту. – 2003. – 67, № 11. – С. 11-14.

Кучеревський В.В. Науковий гербарій Криворізького ботанічного саду НАН України // Там же. – С. 11-14.

Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров’я. – Дніпропетровськ: Проспект, 2004. – 292 с.

Федоровский В.Д., Мазур А.Е. Древесные растения Криворожского ботанического сада. Итоги интродукции (за 25 лет). – Днепропетровск: Проспект, 2007. – 256 с.