Львівська Львів
Назва: Гербарій Львівського національного університету імені Івана Франка
Акронім: LW
Установа: Львівський національний університет імені Івана Франка
Адреса: вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005
Телефон: +38(032)2394137
Факс: Відсутній
e-mail: herbariumfranko.lviv.ua
Сайт:
Рік заснування: 1783
Кількість зразків: 270 000
Наявність типових зразків: 600
Географічна спеціалізація: Україна, інші країни світу
Основні колектори: : І. Беднарська, М. Боговик, М. Бухало, І. Вайнагій,

С. Волгін, Л. Гинда, В. Гончаренко, І. Данилик, М. Загульський,

А. Зеленчук, О. Кагало, Я. Кардаш, Г. Козій, З. Мамчур, С. Мельник,

О. Наконечний, М. Пірогов, М. Попов, Н. Сичак, С. Толпа,

Є. Шышова, О. Щербина, М. Юзьків, B. B?ocki, T. Ciesielski,

F. Herbich, O. Jaap, H. Khalubinski, J. Kochman, F. Krawiec, J. Krupa,

H. Krzemieniewska, S. Kulczy?ski, J. Lagowski, H. ?obarzewski,

J. M?dalski, J. Motyka, J. Paczoski, M. Raciborski, A. Rehman,

K. Rоuppert, F. Schur, W. Szafer, B. Szafran, A. Weiss, B. Wilczek,

T. Wilczy?ski, T. Wi?niewski, E. Wo?oszczak, A. Zawadzki, A. ?muda.

Цінні колекції: Гербарії F. Schura та A. Rehmana.
Обмінний фонд: 800
Куратор гербарію: Тасєнкевич Лідія Олексіївна, д.б.н., в.о. завідувача

кафедри ботаніки, науковий керівник гербарію;

Хміль Тетяна Семенівна, завідувач гербарію

Штат: Жук Оксана Олегівна, інженер першої категорії; Сеник Марія Богданівна, старший лаборант
Про гербарій: Гербарій Львівського національного університету ім. Івана Франка (LW) заснований у 1783 р. професором Свібергом Бурхардом Шівереком (B. Schivereck, 1742-1807) на філософському факультеті при кафедрі натуральної історії тодішнього університету. Гербарій LW є одним з 30 найстаріших гербарних колекцій світу. Інформація про нього внесена до світового реєстру гербарних колекцій – "Index Herbariorum"(New York, 1990). Фонди LW відображають зміни рослинного покриву більше ніж за 200 років, документують склад флори західних регіонів України, особливо Українських Карпат та частково Європи. Історія гербарію тісно пов’язана з викладанням ботаніки та флористичними дослідженнями у Львівському університеті.

Як зазначалося вище першим офіційним ботаніком Львівського університету був професор Б. Шіверек. З 1820 р. зборами рослин займається екстраординарний професор ботаніки Е. Вітман. Пізніше гербарну колекцію попює своїми зразками його учень – О.Завадський (A. Zawadzki, 1798-1868), який з 1827 р. був в університеті на посаді асистента і активно займався дослідженням флори Галичини. Його збори з цієї території є одними з найдавніших у нашому гербарії. У 1848 р. пожежею була знищена більша частина колекції. Тому професор Г.Лобажевський (H.?obarzewski, 1815-1862), який з 1850 р. керує роботою гербарiю, організував отримання з Відня дублетних зразків, і в такий спосіб частково відновив гербарій. Він вперше опублікував у своїх працях („Musci frondosorum. Species novae Haliciensis” (1847) та „Musci Hypnoidei Haliciae rariores” (1849)) дані про мохи з Галичини та зібрав досить багатий гербарій, який в силу історичних обставин зараз зберігається у фондах гербарію Державного Природознавчого музею НАН України та Варшавського університету (Мамчур, 2009). По смерті Г. Лобажевського (1862 р.) професор ботаніки А. Вайс (A.Weiss, 1837-1894) зайнявся впорядкуванням і розширенням гербарію університету. З цією метою він закупив колекцію екзотичних рослин Гефера, унікальну колекцію Ф. Шура (F. Schur), започаткував робочу бібліотеку. В 1872 р. А. Вайс переїхав до Праги і професором ботаніки університету працює Т. Цісельський (T. Ciesielski, 1846-1916). За час його діяльності фонди гербарію значно поповнились зборами з Галичини, в тому числі з оклиць Львова, одинадцятьма серіями ексикат гербарію "Flory Polskiej", унікальною колекцією Й. Лаговського (J. Lagowski) з Прибайкалля, яка була куплена Б. Дибовським, колекцією мохів Татр Г. Халубінського (H. Khalubinski), особистно ним зібраних у 1870–1890 роках (подарунок варшавського Towarzystwa Ogrodniczego, близько 750 пакетів і приблизно 180 видів) (Мамчур, 2009), зборами із Західної Європи (близько 30 000 зразків, подарунок А. Дельмара), зборами Ф. Гербіха (F. Herbich), Й. Пачоського (J. Paczoski) з різних частин Європи.

У гербарних фондах LW є багато зборів Є. Волощака (E. Wo?oszczak, 1835-1918) – видатного дослідника флори Європи, доктора ботаніки і зоології Львівської політехніки. Ці матеріали є результатом багаторічних польових досліджень Є. Волощака, з вивчення флори північного макросхилу Карпат від Черемошу аж до Татр, які він почав з 1886 р. Крім цього в гербарії зберігаються автентичні зразки видів описаних ним з родів Aconitum, Crepis, Hieracium, Melampyrum. В LW є серії гербарних зразків, які у 1893-1904 роках Є. Волощак спільно з А. Реманом (A. Rehman) видали як "Flora Polonica Exiccata" („Zielnik flory polskiej”) (1031номер).

Серед інших колекторів, які збагатили фонди гербарію університету є професор географії А. Реман (зразки періоду 1882-1910 років з різних регіонів світу), професор М. Раціборський (M. Raciborski, 1863 – 1917) (збори періоду 1909 –1912 роки) та його учень В. Шафер (W. Szafer, 1886 – 1970). Значна частка зразків належить видатному львівському ботаніку, професору Б. Блоцькому (B. B?ocki, 1854–1919), який все життя активно гербаризував на Поділлі, у Східних Карпатах та в околицях Львова. Ним були описані низка нових таксонів з родів Potentilla, Viola, Rosa, Galium, Hieracium, Euphrasia, Spiraea, Cytisus (автентичні зразки частково виділені з основного фонду LW). Оскільки у 1925-1939 роках кафедрою ботаніки керував професор С. Кульчинський (S. Kulczy?ski, 1895-1975), який активно займалися вивченням флори Поділля та Карпат, то у фондах зберігається його матеріали , а також колекція мохів з території Польщі (56 пакетів, збори 1924 – 1928 років) (Мамчур, 2009). До того ж періоду належать гербарні матеріали Й. Мотики (J. Motyka ) з Поділля, Й. Мондальського (J. M?dalski) та С. Толпи з Карпат, бріологічна колекція Р. Вільчека (B. Wilczek) з Чорногори (2 261 пакет, збори переважно з урочищ Кізі-Улоги, Гаджина, Погорілка, Шпиці, Кедроватий 1927 року), збори Б. Шафрана (B. Szafran ) з Чорногори (88 пакетів) та Полісся (97 пакетів), та інших колекторів періоду 1927 – 1933 років, опрацьовані Б. Шафраном (Мамчур, 2009),

У гербарії LW зберігається чотири папки (пакети № 1 – 250) колекції Антона-Йозефа Жмуди (J. ?muda), який був автором збірки мохоподібних Bryotheca Polonica (Bryotheca polonica (Cz. I, N 1-50), (Cz. II, N 51-100) (Cz.III, N 101-150) (1911 - 1912 рр.)). Мохоподібні з території Польщі збирали, окрім А. Жмуди К. П’єх (K. Piech), Р. Тархальська (R. Tarchalska), Й. Леваковська (J. Lewakowska), матеріал визначав Т. Віснєвський (T. Wi?niewski).

Серед інших матеріалів LW є збори Т. Вільчинського (T. Wilczy?ski), який у 1912 році започаткував свою збірку мохів “Zielnik Wilczy?skiego” (165 пакетів з околиць Львова, Івано-Франкового, Любеня, Розточчя, Покутських Карпат, Поділля, Татр, околиць Кракова), що представлена зборами відомих ботаніків В .Шафера, флори Лілієнфельд (Lilienfeld?wna), М. Раціборського, а також С. Федоровича (S. Fedorowicz), К. Рупперта (K. Rоuppert), Т. Віснєвського (T. Wi?niewski).

В LW містяться збори Й. Крупа (J. Krupa) та ін. періоду 1876–1878 років. Це зразки мохоподібних, зібрані на території сучасної Польщі (переважно Пуща Неполоміцка та околиці Кракова), запаковані в пакети або наклеєні на аркуш паперу з зазначеннями місць збору, року та підписами колектора. Колекція складається з близько 400 зразків мохів, у тому числі і печіночників (Мамчур, 2009).

З післявоєнних зборів в LW заслуговують на увагу матеріали М. Попова з Карпат, з Києва та Львова, з Придністров’я, М. Юзьківа із Закарпаття і Карпат, М. Бухала, С. Мельника, Є. Шишової, О. Щербини, а також збори геоботанічної експедиції Лвівського національного університету ім. І.Франка з Казахстану та Алтаю. У 1980-1990 роках гербарій поповнився зборами з західних регіонів України, Польщі, Словаччини, Чехії (колектори С. Волгін, А. Зеленчук, М. Загульський, Я. Кардаш, О. Кагало, І. Данилик, Л. Гинда, Н. Сичак, В. Ткачик та інші). У 1990 р. гербарій отримав колекцію професора Т. Вільчинського (близько 50 000 аркушів), яка потребує опрацювання. На сьогодні фонди гербарію поповнюються зборами співробітниками кафедри ботаніки університету А. Степанової, З. Мамчур, М. Пірогова, В. Гончаренка.

До 2002 р. роботою Гербарію LW керував старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Михайло Миколайович Загульський. Його гербарні зразки, в основному із західних регіонів України, складають кілька тисяч аркушів. Розуміючи всю цінність гербарної колекції, М. Загульський ініціював створення у 1992 р. Гербарію як наукового держбюджетного підрозділу при кафедрі морфології, систематики і фізіології рослин зі штатом у кількості трох осіб: завідувача, інженера І категорії, старшого лаборанта. У 2002 р. Гербарій включений до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України. В приміщенні гербарію проведений ремонт, відремонтовано частину старих шаф, придбані нові. У 2010 році гербарію виділено додаткову кімнату і створено в ній умови для роботи працівників і відвідувачів гербарію.

Загальна кількість одиниць зберігання в LW становить сьогодні приблизно 270 000 зразків, які зберігаються у двадцяти п’яти нових і двадцяти старих шафах. Основні фонди розміщені за системою А. Енглера. Колекція судинних рослин налічує близько 207 000 зразків, які зберігаються на картонних аркушах, обгорнутих паперовими «сорочками». Оскільки гербарні зразки різного віку, то розміри гербарного аркуша коливаються в межах 29-31 х 41-42 см. Ці аркуші зі зразками сформовані в пачки і розміщені на полицях в шафах з витяжками родових і видових назв. В 2009 році придбані нові коробки, виготовлені за зразком старих коробок з відкидною передньою стінкою. В них будуть зберігатися гербарні пачки, а ці коробки з матеріалами – в шафах. На кожній коробці прикріплена табличка для розміщення в ній інформації.

Бріологічна, ліхенологічна і мікологічна колекції нараховують приблизно 23 000 зразків. Мохи і лишайники зберігаються в пакетиках (нові розміри 11 х 16,5 см), які поміщені в нові коробки. Умови зберігання колекцій грибів не змінились. Типовий матеріал не виділявся з основного фонду. Робота над цим тільки розпочата. За нашими даними кількість типових зразків в LW може бути близько 600 гербарних зразків.

В фондах LW є дві іменні колекції – Ф. Шура і А. Ремана. Колекція австрійського вченого Др. Ф. Шура (F. Schur, 1799-1878) нараховує близько 8 000 гербарних зразків 121 родину, 725 родів, 3 500 видів. Це, в основному, збори з Південних Карпат. Вона була куплена професором А. Вайсом у 1861 р. (або у 1862 р. за іншими джерелами) для гербарію університету. Оскільки Др. Ф. Шур продав її пізніше ніж інші свої колекції, то вважається, що вона є найціннішою. В ній міститься значна кількість типового матеріалу. Дві інші колекції цього вченого знаходяться в Парижі і Відні. Окремі його збори є ще в сімнадцяти гербаріях світу. Зразки колекції LW розміщені в окремій шафі на аркушах розміром 24 х 38, в обгортках розміром 25,5 х 40, зв’язані в папки, яких є 76. На етикетках на папці вказано номер папки і кількість аркушів.

Друга історична колекція – гербарій А. Ремана (A.Rehman – 1840 – 1917), видатного географа і ботаніка кінця ХІХ початку ХХ ст., піонера вивчення флори та рослинності Південної Африки, Криму, Кавказу, Європи. Його збори судинних рослин та мохів містяться в 24 гербаріях світу. Він був професором географії Львівського університету у 1887 – 1888 рр. виконував обов’язки декана філософського факультету, у 1888 – 1889 рр. – ректор університету. Він опублікував список рослин Мармарош і Чорногори, зібрав і опрацював матеріали в Галичині, на Буковині, з покутського Поділля, долини річки Прип’яті. Ініціював видання "Flora Polonica Exiccata". Ним описано близько 25 нових таксонів рослин. У 1899 р. А. Реман передав свій гербарій мохів і судинних рослин (понад 35 000 зразків) з Європи та Південної Африки Інституту ботаніки Львівського університету. Бріологічна колекція А. Ремана з Південної Африки 1875 – 1877 рр. налічує 350 пакетів (Мамчур, 2009). Колекція роду Hieracium зберігається окремо. Решту зборів розкладені y фондах.

Навчальний гербарій LW незначний і розміщений окремо; обмінний фонд невеликий, але ми зацікавлені в міжгербарному обміні.

Кожного року в гербарії працюють від 20 до 40 науковців. Матеріали гербарію використовувались при написанні фундаментальних флористичних зведень ”Selectum plantarum rariorum Galiciae et Bukovinae”, “Revue critique de la flore de Galicie”, ‘Krytyczny przeglad roslinnosti Galicyi”, “Flora Polska”, “Flora Hungarica”, “Flora Europaea”, “Атласу флори Європи”, “Флоры СССР”, “Флори УРСР”, “Визначника Українських Карпат”, “Флоры Европейской части СССР”, “Червоної книги України. Рослинний світ”, “Определителя высших растений Украины”, «Екофлора України», третього видання “Червоної книги України”, підручників та навчальних посібників, статей і тез на конференції, тематичних досліджень, для підготовки кандидатських та докторських дисертацій науковців з України, Росії, Білорусії, Польщі, при вивченні ресурсів флори заходу України, з’ясуванні тенденцій антропогенних змін рослинного покриву, створенні нових природоохоронних територій.

  С. Волгін, Т. Хміль, О. Жук.
Література: Голубець М.А., Шиян Н.М., Кагало О.О., Тимченко І.А., Хміль Т.С., Загульська Н.М., Жук О.О. Пам’яті Михайла Загульского // Укр. ботан. журн. –т.60 , № 3. - 2003. – С. 347-351.

Загульський М. Видатний дослідник флори Карпат // Газета "Аудиторія". – 5-11 червня, 1998 р. - № 21. – С. 6.

Загульський М. Гербарій Львівського державного університету ім. Івана Франка // Гербарії України.- К.: Інст. Ботан. ім.М.Г.Холодного НАН України, 1995. – С. 60-63.

Загульський М., Земаник А. Антоній Реман – видатний дослідник рослинного покриву Європи та Південної Африки (до 160 річчя від дня народження) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.біол. – 2001. - Вип. 27. – С. 262- 266.

Загульський М. Роль Гербаріїв у створенні созологічних банків // Проблеми охорони видів фауни і флори, занесених до Червоної книги України: Тез. допов. наук.-практ. семінару - Миколаїв, 1992. - С. 62-64.

Загульський М. Типові зразки судинних рослин гербарію Львівського національного університету ім. І.Франка (LW) // Наук. вісн. Держ. природознавчого музею. – 2001.- Т.16. - С. 81-85.

Мамчур З.І Найстаріші бріологічні колекції гербарію Львівського національного університету імені Івана Франка ( LW ) // Природнича музеологія: теорія та практика: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський. 17-18 вересня 2009 р.). – Львів - Кам’янець-Подільський, 2009. – С. 127 – 129.

Мамчур З.І., Хміль Т.С. Бріологічні збори Рудольфа Вільчека у Чорногорі (1927 р.) // Два сторіччя дослідження рослинного покриву Карпат: матер. міжнар. наук. конф., присвяченої 130-річчю від дня народження Антонія Маргітая. – Ужгород: «Карпати», 2010. – 123-128.

Хміль Т. Гербарій Львівського національного університету імені Івана Франка// Вісн. Луган. держ. педун-ту м..Т.Г.Шевченка. .Біол. науки. – 2003. - №11 (67). – С.105- 109.

Хміль Т. Гербарій Львівського університету // Енциклоп. Львів. ун-ту. Біол. ф-т та Ботан. сад: Матер. до енциклоп. – Львів, 2005. – С. 40-42.

Хміль Т. Загульський Михайло Миколайович // Енциклоп. Львів. ун-ту. Біол. ф-т та Ботан. сад: Матер. до енциклоп. – Львів, 2005. – С. 67-68.

Хмиль Т.С., Жук О.О, Гончаренко В.И. Гербарий Львовского национального университета имени Ивана Франко // Матер. конф. по морфологии и систематике растений, посвящённой 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года). – М.: Т-во науч. изд КМК, 2007. – С. 275-277. Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. Ed.9. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx; New York, 1990. – P. 336.

Zahulski M. Eustachy Wo?oszczak // Wiad. Botan. – 1999. – Т.43, № 4. – S. 51.

Khmil T.S., Zhuk O.O., Honcharenko V.I. The collection of Prof. Dr Ferdinand Schur in the Herbarium of Ivan Franko National University of Lviv: Family Orchidaceae Juss.// Wulfenia 14 (2007): 67-73.