Львівська Львів
Назва: Гербарій Державного природознавчого музею НАН України у Львові
Акронім: LWS
Установа: Державний природознавчий музей
Адреса: вул. Театральна, 18, м. Львів, 79008
Телефон: +38(032)2721642, +38(032)2356917
Факс: +38(032)2354307
e-mail: herblwsukr.net
Сайт:
Рік заснування: 1832
Кількість зразків: 145 163
Наявність типових зразків: 193
Географічна спеціалізація: Україна, інші країни світу
Основні колектори: А. Анджейовський, Ф. Бердо, В. Бессер, І. Завада, А. Завадзький, А. Гоборський, Ю.Клєопов, Ж. Круль, О. Кузярін, А. Лазаренко, А. Лазебна, А. Лоначевський, К. Малиновський, В. Мельничук, Ю. Пачоський, Є. Потемська, А. Ракочі, М. Раціборський, О. Рогович, Ф. Рупрехт, М. Слободян, В. Сукачов, А. Толмачов, К. Улична, І. Шмальгаузен, B. B?ocki, A. Rehman, F. Schur, E. Wo?oszczak.
Цінні колекції: Відсутні
Обмінний фонд: Наявний
Куратор гербарію: Тасєнкевич Лідія Олексіївна, д.б.н., провідний науковий співробітник
Штат: Данилюк Катерина Миколаївна, молодший науковий співробітник; Кулик Тамара Григорівна, інженер І категорії;

Климовська Дарія Тимофіївна, інженер І категорії

Про гербарій: Гербарій Державного природознавчого музею НАН України у Львові нараховує на сьогодні 145 163 одиниць зберігання. В його основному фонді знаходиться 137 182 гербарних зразків, з них 114 500 – фонд судинних рослин; 22 682 – фонд несудинних рослин (водорості – 47, лишайники – 534; мохоподібні: печіночники – 1 648, сфагнові – 278, листяні – 19 706; гриби – 469). Загальна кількість одиниць зберігання науково-допоміжного та сировинного фонду – 7 981, з них судинні рослини – 4 080, несудинні – 3 901 (водорості – 5, лишайники – 94, мохоподібні: печіночники – 204; сфагнові – 111; листяні – 3414), гриби – 73.

Одиницею зберігання в гербарії судинних рослин є гербарний зразок – аркуш (30 х 40 см) з чистовою етикеткою зі змонтованими на ньому рослинами (рослиною), зібраними одночасно в одній точці, що достатньо представляють один вид. Гербарні зразки судинниих рослин зберігаються в картонних папках у спеціально призначених для цього металевих шафах угорського виробництва. Колекція грибів представлена шапинковими грибами, що зберігаються у картонних коробках. Водорості змонтовані на гербарних листах. Гербарні зразки лишайників та мохоподібних зберігаються у паперових конвертах розміром 10 х 15 см, заетикетовані за загальними правилами і розміщені в картонних коробках, що зберігaються у дерев’яних шафах.

Ботанічні фонди музею складаються з двох підрозділів: гербарію судинних рослин та гербарію несудинних рослин і грибів, що включає колекції грибів, водоростей, лишайників, мохоподібних (сфагнові, печіночники, листяні мохи). Гербарій судинних рослин впорядковано за родинами згідно філогенетичної системи А. Енглера, роди в родинах і види в родах – за абеткою. Бріологічний гербарій впорядкований за системою Фляйшера-Бротеруса за географічним принципом. Окремих (авторських) колекцій у гербарних фондах не виділено.

Понад дві третин зразків гербарію судинних рослин зібрано на території західної України (Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській та Волинській областях), що свідчить про його високу репрезентативність стосовно флори даного регіону. Незначна частина гербарію представляє флору інших областей України, країн СНД, світову флору (переважно, держави Західної, Центральної та Південної Європи, меншою мірою – інших частин світу та континентів (Азії, Центральної та Північної Америки тощо).

Гербарій несудинних рослин і грибів: колекція грибів – збори з території Львівщини; водорості зібрані переважно на узбережжі Чорного моря; колекція лишайників – більша частина зразків зібрана на території західних областей України (найбільше із Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської), незначна частина зборів з території Польщі, Луганської, Харківської, Полтавської областей, АР Крим; колекція мохоподібних – печіночників і сфагнів – включає зразки, зібрані переважно на території Івано-Франківщини, в колекцію печіночників включені ексикати з колекції Ліндберга, отримані за обміном з Фінляндії (Гельсінський університет); брієві мохи – основна частина зібрана на території західних областей України, а також є збори з Криму та Росії (Алтай і Приморський край), гербарій майже повністю представляє видовий склад мохів України.

Основні колектори. Основні колектори гербарію несудинних рослин і грибів: водорості – І. Завада, А. Лазебна, Є. Потемська, гриби – К. Улична, лишайники – М. Слободян, К. Малиновський. Колекція мохоподібних: більша частина печіночників і сфагнових мохів зібрана та опрацьована К. Уличною, брієві мохи – основну частину колекції складають збори К. Уличної, В. Мельничука, О. Кузяріна.

Список колекторів гербарію судинних рослин налічує понад 500 чоловік (Тасєнкевич, Кузярін, 2003; Тасєнкевич, Данилюк, Кузярін та ін., 2009). У фонді представлені зразки старовинних гербарних колекцій початку XIX ст., найдавніший з яких датується 1807 р. (збори Н. Вітмана), а також збори видатних дослідників: А. Анджейовського, Ф. Бердо, В. Бессера, Б. Блоцького, О. Волощака, А. Гоборського, А. Завадзького, Ю. Клєопова, Ж. Круля, А. Лазаренка, А. Лоначевського, І. Пачоського, А. Ракочі, М. Раціборського, А. Ремана, А. Роговича, Ф. Рупрехта, В. Сукачова, А. Толмачова, І. Шмальгаузена, Д. Шура, та ін.

Гербарій типів остаточно не виділений. До гербарію типів судинних рослин входять автентичні зразки родів: Hieracium L. (А. Ремана), Sorbus L. (Ю. Цінзерлінга), Rosa L. (А. Лоначевського, Б. Блоцького, В. Хржановського), Crataegus L. (В. Хржановського), Galium L. (С. Стойка та Л. Тасєнкевич) та деякі інші.

Ревізію роду Crataegus провели А. Лазебна, Т. Кулик, О. Климишин (Лазебна, Кулик, Климишин, 1990), роду Rosa – І. Бузунова, О.Кузярін (Бузунова, 1996; Бузунова, Кузярин, 2001), роду Aconitum L. –Ю. Мітка (Mitka, 2003).

Опрацьовані типові зразки відібрані, зберігаються окремо, вони налічують 193 номенклатурних типи (видових та внутрішньовидових таксонів), з яких: holotypі – 30, isolectotypі – 2, isoneotypus – 1, isotypi – 136, lectotypus – 1, paratypi – 2, specimen authenticum – 20, syntypus – 1. Детальна інформація про опрацьовані типові зразки опублікована О. Климишиним, О. Кузяріним у 2006 році, типовий матеріал опрацьованих родів представлений 62 таксонами (Климишин, Кузярінб 2006): Crataegus popovii Chrshan., Euphorbia jasiewiczii (Chrtek et K?isa) Dubovik, Galium transcarpaticum Stojko et Tasenkevitsch, Rosa achburensis Chrshan., R. andrzejowskii Stev. ex Bess. var. occidentalis Chrshan., R. bordzilowskii Chrshan., R. borysthenica Chrshan., R. canina L. var. dominii Chrshan., R. caryophyllacea Bess. var. blockii Chrshan., R. caryophyllacea Bess. var. lonaczewskii Litv., R. chomutoviensis Chrshan. et Lasebna, R. chomutoviensis Chrshan. et Lasebna var. kubensis Chrshan., R. chomutoviensis Chrshan. et Lasebna var. latifolia Chrshan., R. ciesielskii B?ocki var. curvata Chrshan., R. cinnamomea L. var. acutifolia Chrshan., R. cinnamomea L. var. glabrifolia Chrshan., R. corymbifera Borkh. var. angustata Chrshan., R. corymbifera Borkh. var. oksijukii Chrshan., R. corymbifera Borkh. var. querceta Chrshan., R. corymbifera Borkh. var. setoso-pedicellata Chrshan., R. czackiana Bess., R. elliptica Tausch var. moldavica Chrshan., R. fedorovii Sumn. ex Chrshan., R. fedoseevii Chrshan., R. foetida Herrm. var. glabrata Chrshan., R. gorenkensis Bess. var. glabrifoliolata Chrshan., R. gypsicola B?ocki, R. heterostyla Chrshan., R. huntica Chrshan., R. kalmiussica Chrshan. et Lasebna, R. kalmiussica Chrshan. et Lasebna var. kalleriana Chrshan., R. knappii B?ocki, R. koslowskii Chrshan., R. koso-poljanskii Chrshan., R. lazarenkoi Chrshan., R. litvinovii Chrshan., R. litvinovii Chrshan. var. berehowiensis Chrshan., R. litvinovii Chrshan. var. pennata Chrshan., R. litvinovii Chrshan. var. slobodjanii Chrshan., R. micrantha Smith var. divisa Chrshan., R. mukatscheviensis Chrshan., R. parviuscula Chrshan. et Lasebna, R. pendulina L. var. opaca Chrshan., R. pendulina var. popovii Chrshan., R. pohrebniakii Chrshan. et Lasebna, R. prutensis Chrshan., R. schmalhauseniana Chrshan., R. schmalhauseniana Chrshan. var. leiopedicellata Chrshan., R. schmalhauseniana Chrshan. var. parvifoliolata Chrshan., R. schmalhauseniana Chrshan. var. pilosa Chrshan., R. schmalhauseniana Chrshan. var. stepposa Chrshan., R. sosnowskyi Chrshan., R. spinosissima L. var. codryensis Chrshan., R. subafzeliana Chrshan. var. curvata Chrshan., R. subpomifera Chrshan., R. svanetica Cr?p. var. ismailskiana Lonacz., R. tomentella L?man ex Cass. var. antonovii Lonacz., R. tomentosa Smith var. calcicola Chrshan., R. tomentosa Smith var. ucrainica Lonacz. ex Chrshan., R. ucrainica Chrshan., R. volhyniensis Chrshan., Sorbus taurica Zinserl.

Цінними також є монографічна колекція роду Rosa В. Хржановського, та гербарні зразки 227 видів Червоної книги України, 1996 (64, 6% від її повного списку).

Гербарій судинних рослин.

Засновник гербарію Державного природознавчого музею НАН України – граф Володимир Дідушицький (1825 – 1899). Він з раннього дитинства з захопленням вивчав природу рідного краю, згодом захоплення переросло у справу всього життя: В. Дідушицький на основі приватних колекції родини Дідушицьких створив природничий музей. Основу гербарію становила приватна гербарна колекція родини Дідушицьких, що складалася зі зборів самого В. Дідушицького та інших збирачів, що передали йому матеріали: Г. Лобажевського, Е. Шауера, Ф. Гербіха, А. Ремана та ін. (збори 1830 – 1900 рр.). Зі створенням Природничого музею Дідушицьких у Львові – у кінці 1860-тих – на початку 1870-тих рр., гербарій отримав назву “Zielnik Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie” (LWD) (Тасєнкевич, Кузярін, 2003).

У 1940 році було розформовано Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, а музей Дідушицьких перейшов у підпорядкування Академії наук УРСР. У гербарій останнього були влиті ботанічні матеріали Природничого музею товариства (LWS). Серед інших, особливо цінним набутком була колекція E. Wo?oszczak зі зборами B. Kotula, J. Borb?s, S. Piasecki, F. Schur, B. B?ocki, J. Barth, T. Kotschy, R. Hohenacker, M. Hackel, F. Porcius та ін. Починаючи з 1940 р., гербарні фонди активно поповнювались переважно співробітниками музею, які в різні роки працювали у відділі ботаніки: Т. Вільчинським, Я. Іваницьким, Г. Козієм, Й. Мондальським, П. Контни, В. Хржановським, М. Поповим, К. Малиновським, А. Лазебною, М. Слободяном, М. Любовичем, В. Мельничуком, В. Коліщуком, І. Вайнагієм, В. Левицьким, Й. Берком, М. Бедеєм, А. Малиновським та іншими, головним чином за рахунок зборів із західного регіону України.

У 1960 – 1990-ті р. гербарні фонди музею значно збагатились за рахунок нових надходжень від окремих ботаніків інших наукових установ та деяких учбових закладів м. Львова і західних областей України, зокрема від М. Бойко (Львівська обл., окол. м. Добромиля), В. Анісімова (збори 1958 - 1962 рр. з Кавказу, Волино-Поділля), С. Мельника (збори 1977 - 1978 рр. з Волинської (смт. Шацьк) та Донецької обл.), В. Ткачика (збори 1978 - 1981 рр. з Передкарпаття та Карпат), колишніх співробітників музею: І. Вайнагія (збори 1968 - 1978 рр. з Карпат, Передкарпаття), К. Малиновського (збори 1960 - 1980 рр. з Таджикистану, Карпат, збори відділу популяційної екології нинішнього Інституту екології Карпат, переважно з Чорногори), та ін. Незначна частина гербарних зборів надійшла до музею внаслідок обміну з ботанічними установами Росії та України, зокрема з Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН (1978 р.) та з Інституту ботаніки iм. М.Г. Холодного НАН України.

Протягом останніх років поповнення гербарних фондів відбувається, головним чином, за рахунок польових зборів наукових співробітників та аспірантів лабораторії флористики музею: О. Кузяріна, Л. Тасєнкевич, К. Данилюк та інших з території Карпат та Волино-Поділля.

До науково-допоміжного та сировинного фонду входять тематичні гербарні колекції, зокрема масові популяційні матеріали окремих таксонів Карпат та Волино-Поділля. Серед них найкраще представлений серійний гербарний матеріал по роду Rosa, зібраний В. Хржановським, А. Лазебною, іншими колекторами під час виконання теми ”Шипшини Української РСР як джерело промислової вітамінної сировини”. Отримані результати опрацювання гербарного матеріалу були використані В. Хржановським при написання монографії “Розы. Филогения и систематика” (Хржановський, 1958). До серійного гербарного матеріалу, що на даний час знаходиться у сировинному фонді, належить також популяційний гербарій видів Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin, Nardus stricta L., Deschampsia cespitosa (L.) P. Beauv., Soldanella hungarica Simonk. тощо, зібраний співробітниками відділу популяційної екології Інституту екології Карпат під керівництвом К. Малиновського, а також гербарій вікових груп Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb., Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot, Carex davalliana Smith, підготований О. Кузяріним.

Матеріали гербарію судинних рослин використані про написанні численних публікацій, серед інших: „Рослинність високогір’я Українських Карпат” (Малиновський, 1980), „Природна флора Карпат. Список видів судинних рослин” (Тасєнкевич, 1998), „The genus Aconitum L. (Ranunculaceae) in Poland and adjacent countries. A phenetic-geographic study (Mitka, 2003).

Гербарій несудинних рослин та грибів

Гербарій несудинних рослин та грибів Державного природознавчого музею НАН України започаткований у кінці 1940-х р. (Чернобай, Кулик, Улична, 1995). Найінтенсивніше він поповнювався у 1947 – 1954 рр., коли організовувалася низка бріологічних експедицій у Карпати (А. Лазаренко, М. Слободян, К. Улична), на Волинь (В. Мельничук), у Крим (В. Мельничук), на Алтай (В. Мельничук), ініціатором яких був чл.-кор. НАН України проф. А. Лазаренко. В кінці 1960-х р. гербарій поповнився численними зборами М. Слободяна з різних областей України, Криму, Карпат. В 1960 – 1963 рр. великий бріологічний матеріал було зібрано К. Уличною під час ботанічних досліджень Українських Карпат. В 1970 –

1980-х рр. вона здійснила низку екпедиційних поїздок у Карпати та рівнинні райони західних областей України. Частину гербарію складають ексикати та дублетні зразки, отримані за обміном.

В колекції зберігається багато рідкісних видів мохоподібних, вони часто представлені значною кількістю зразків. Для деяких, особливо широко розповсюджених видів, виділені внутрішньовидові таксони.

В 1971 р. розпочалось впорядкування бріологічних колекцій, їх інвентаризація та критичний перегляд. Ця робота завершувалась написанням каталогів (Каталог музейних фондів, 1976, 1978, 1979, 1982, 1985, 1986, 1990).

З 1973 року проводився обмін дублетними матеріалами з бріологами Санкт-Петербурга, Москви, Іркутська, Душанбе, Мінська, Кишенева, Риги, Сиктивкара, Владивостока, а також Польщі та Фінляндії.

Матеріали бріологічного гербарію використані при написанні видань: “Определитель лиственных мхов Украины” (Лазаренко, 1955), “Определитель лиственных мхов средней полосы и юга Европейской части СССР” (Мельничук, 1970), “Мохоподібні Українських Карпат” (Зеров, Партика, 1975), “Флора мохів Української РСР” (Бачурина, Мельничук, 1987, 1988, 1989). Крім того, за матеріалами гербарю було видано цілий ряд публікацій А. Лазаренком, М. Слободяном, В. Мельничуком, К. Уличною, Т. Кулик та ін.

На сьогодні гербарні колекції Державного природознавчого музею НАН України мають статус ботанічних фондів у структурі основних фондів музею, вони включені до переліку Національного надбання України. Бріологічний гербарій музею увійщов дов “Індексу бріологічних гербаріїв” світу (Index to bryological Herbaria, 1976). LWS є дослідницькою базою для співробітників музею, а також обслуговує протягом року 15 – 20 спеціалістів-ботаніків з інших установ України та з-за кордону. Усі колекції ботанічних фондів пройшли повну інвентаризацію та мають свою картотеку на паперових носіях. Картотека гербарію судинних рослин внесена до загальномузейної електронної бази даних, яка, поки що, перебуває у фазі верифікації та доробки. Створення повноцінної функціонуючої комп’ютерної бази даних дозволить визначити території і систематичні групи гірше представлені зборами та чіткіше спрямувати подальшу діяльність співробітників лабораторії флористики у напрямку підвищення репрезентативності ботанічних фондів для флори регіону західної України. Розміщення бази у мережі Інтернет сприяло б як ширшому доступу до фондів, так і популяризації гербарних колекцій і музею загалом.

Приміщення, у якому знаходиться гербарій судинних рослин перебуває в аварійному стані, підтримання на належному рівні температури і режиму вологості неможливе. Збереженість ботанічних фондів забезпечується лише самовідданими зусиллями співробітниць лабораторії флористики Д. Климовської та Т. Кулик.

Постійне зростання ботанічних фондів вимагає не лише капітального ремонту приміщень, у яких вони зберігаються, а й розширення площі фондосховища. Доцільно було б обладнати відремонтоване приміщення шафами-компакторами, що дозволило б перейти до вільної розкладки листів у гербарії судинних рослин. Гербарій несудинних рослин також потребує нових сучасних шаф для зберігання зразків.

За час існування музею опубліковано низку наукових праць за матеріалами гербарію. В кінці XIX – на початку XX століття музей здійснював видання ексикатів А. Ремана та О. Волощака під назвою “Flora polonica exiccata”. З 1914 р. видавались збірники наукових праць музею під назвою “Rozprawy i wiadomo?ci z muzeum im. Dzieduszyckich”. За період з 1951 по 1962 рр. музеєм опубліковано 10 томів збірників “Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР”, з 1994 р. поновлено щорічне видання “Наукових записок”. Результати опрацювання окремих таксономічних груп гербарію увійшли в “Каталоги музейних фондів” (Каталог музейних фондів, 1976, 1978, 1979, 1982, 1985, 1986, 1990), результати опрацювання автентичних зразків публікуються у серійному виданні “Номенклатурні типи і типові серії” (Климишин, Кузярін, 2006).

  Л. Тасєнкевич, К. Данилюк
Література: Биосистематическая структура музейных фондов. – Львов: ВИНИТИ, 1986. – С. 4 – 66.

Бузунова И.О. Типовая коллекция рода Rosa (Rosaceae) в Гербарии Ботанического института им. Л.В. Комарова (Санкт-Питербург, LE). 1. Таксоны рода роза, описанные с территории Восточной Европы // Бот. журн. – 1996. – 81, № 11. – С. 45 – 53.

Бузунова И.О., Кузярин А.Т. Коллекция типовых образцов таксонов семейства розоцветных (Rosaceae) в гербарии Львовского Государственного природоведческого музея НАН Украины (Львов, LWS) // Бот. журн. – 2001. – 86, № 6. – С. 122–129.

Каталог музейних фондів. – К.: Наук. думка, 1976. – Вип. 1. – С. 57–86.

Каталог музейних фондів. – К.: Наук. думка, 1978. – Вип. 2. – С. 5–168.

Каталог музейних фондів. – К.: Наук. думка, 1979. – Вип. 3. – С. 4–40.

Каталог музейних фондів. – К.: Наук. думка, 1982. – Вип. 4. – С. 5–61.

Каталог музейних фондів. – К.: Наук. думка, 1985. – Вип. 5. – С. 4 – 26.

Каталог музейних фондів. – К.: Наук. думка, 1986. – Вип. 6. – С. 6–40; 144 – 152.

Каталог музейных фондов. – Львов, 1990. – Вип. 8. – С. 6 – 92.

Климишин О.С., Кузярін О.Т. Типовий матеріал в гербарії судинних рослин // Наукові колекції Державного природознавчого музею НАН України. – Львів, 2006. – Вип. 2. – С. 50 – 61.

Лазебна А.М., Кулик Т.Г., Климишин О.С. Типы и котипы таксонов, описанных В.Г. Хржановським по родам Сrataegus и Rosa семейства Rosaceae // Каталог музейних фондів. – Львів, 1990. – Вип. 8. – С. 50 – 58.

Малиновський К.А. Рослинність високогіря Українських Карпат. – К: Наук. думка, 1980. – 277 с.

Тасєнкевич Л. Природна флора Карпат. Список видів судинних рослин. – Львів: ДПМ НАН України, 1998. – 609 с.

Тасєнкевич Л.О., Кузярін О.Т. Гербарій судинних рослин Державного природознавчого музею НАН України (LWS) // Вісн. Луган. пед.ун-ту. – 2003. – 67, № 11. – С. 56 – 60.

Тасєнкевич Л.О., Данилюк К.М., Кузярін О.Т., Климовська Д.Т., Кулик Т.Г. Ботанічний фонд Державного природознавчого музею НАН України // Природнича музеологія та практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів – Кам’янець-Подільський, 2009. – С. 109 – 111.

Хржановский В.Г. Розы. Филогения и систематика. – М.: Советская наука, 1958. – 497 с.

Чернобай Ю.М., Кулик Т.Г., Улична К.О. Гербарій Державного природознавчого музею НАН України у Львові // В кн.: Гербарії України. – К., 1995. – С. 84 – 88. Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. Ed.9. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx; New York, 1990. – P. 336.

Mitka J. The genus Aconitum L. (Ranunculaceae) in Poland and adjacent countries. A phenetic-geographic study. – Krak?w: Institute of botany of the Jagellonian University, 2003. – 204 p.