Одеська Одеса
Назва: Гербарій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова
Акронім: MSUD
Установа: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Адреса: Шампанський пров., 2, м. Одеса, 65058
Телефон: +38(0482)687864
Факс: +38(0482)688062
e-mail: tvasukr.net
Сайт:
Рік заснування: 1865
Кількість зразків: 50 000
Наявність типових зразків: Наявні
Географічна спеціалізація: Україна, країни Євразії, Африки, Австраїя
Основні колектори: Г. Боровіков, М. Зеленецький, В. Липський, Й. Пачоський, П. Шестериков, M. Bieberstein, К. Ledebour.
Цінні колекції: Травник 1759 року, гербарії Е. Ліндемана, Й. Пачоського,

П. Шестерикова, П. Кулика, Гербарій Вищих жіночих

педагогічних курсів, Гербарій Новоросійського університету

Обмінний фонд: Наявний
Куратор гербарію: Коваленко Світлана Георгіївна, к.б.н., доцент кафедри

ботаніки

Штат: Бондаренко Олена Юріївна, старший лаборант
Про гербарій: Гербарій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова було започатковано одночасно із заснуванням Новоросійського (тепер Одеського) університету 1865 року проф. Л. Ценковським. Поповнення колекцій здійснювалося за рахунок збору матеріалів працівниками університету та купівлі приватних колекцій Л. Рабенхорста (1866 р.), К. Беніца (1884-1889 рр.), Е. Ліндеманна (1900 р.) та ін. Крім того, до фондів гербарію надходили збори членів Новоросійського (Одеського) товариства дослідників природи (Г. Боровікова, Б. Гриневецького М. Зеленецького, В. Липського, П. Шестерікова та ін.), навіть в буремні роки Першої світової війни та за часів реорганізації Новоросійського університету. Під час Другої світової війни частину гербарію, яка містила відомості щодо флори Румунії та прилеглих до неї територій, було вивезено до Бухаресту. У повоєнні часи ці матеріали знову повернулися до фондів університету. Однак, більша частина цих гербарних аркушів були пошкоджені через невідповідні умови зберігання, тому сьогодні окремі папки носять сліди пожежі, замокання, механічних пошкоджень. Частина гербарних фондів була безповоротно втрачена під час евакуації університету в роки окупації Одеси (1941-1944) – під час бомбардування, судно, на якому вивозилась частина колекцій, було пошкоджено бомбою і затонуло.

У 1950-80-ті роки працівники кафедри: І. Погребняк, Л. Шапошнікова, А. Дьоміна, М. Кожура, А. Жаренко та ін. поповнили фонди зразками, збираними в різних куточках Одеси, України та Радянського Союзу. Однак, ці матеріали ще не докінці опрацьовані технічно та частково визначені. Цей гербарій зберігається у дерев’яних шафах у газетному папері з польвими етикетками. У той же період з колекціями гербарію працювали А. Арефьєва, Н. Пашковська (ними проведено інвентаризацію гербарію) та С.М. Мілютіна. Сучасний гербарій включає збори водоростей (М. Гусляков, В. Герасимюк, Ф. Ткаченко), вищих рослин (Т.Деревинська, О. Попова, Т. Васильєва, О. Бондаренко,В. Немерцалов, Єрмолаєва О. та ін.), лишайників (Назарчук Ю.)

Увесь гербарний фонд MSUD на сьогодні складає понад 50 000 г.з. і розділяється на науковий (близько 49 500 г.з.) та навчальний (1 500 г.з.) гербарії, які щорічно поповнюються. Науковий фонд MSUD розподілений між систематичним гербарієм та шістьма історичними колекціями. Зразки зберігаються на стандартних паперових аркушах, останні розкладені по папках. Усі матеріали розміщені за системою А. Енглера. Згідно плану технічних робіт, гербарні зразки переносяться на нові паперові носії із збереженням етикеток. Після надання гербарію MSUD статусу „Національне надбання” та за фінансової підтримки колекції в межах цієї програми, частину фондів перенесено з дерев’яних до сучасних металевих шаф для їх більш надійного зберігання.

Систематичну частину гербарію MSUD складають матеріали з різних груп рослинних організмів - водоростей, мохів, лишайників, папоротей, голонасінних та покритонасінних.

Найціннішими науковими матеріалами гербарію MSUD є історичні колекції, які відображають не лише час, в який вони формувалися, але і етапи становлення гербарію Одеського університету.

Колекція Е. Ліндеманна (E. Lindemann, 1825-1900) зібрана видатним дослідником ХІХ сторіччя, який свого часу подарував її Новоросійському університету. Вона складається приблизно із 7 000 г.з. рослин і включає понад 5 000 видів з 139 родин, розміщених у 46 папках. Видові назви наведені в транскрипції того часу. Матеріали колекції зібрані в період 1812 – 1898 років, як самим Е. Ліндеманом, так і іншими колекторами, гербарні матеріали яких надійшли в ході обміну або були подаровані. Серед колекторів цього гербарію біля 200 прізвищ, серед них: Я. Вальц, П. Шестериков (збори 1894 р.), Й. Пачоський (збори 1888 р.), E. Lindemann (збори 1825 р.), К. Ledebour, M. Bieberstein, М. Kaufman (збори 1864 р.), D. Graf (збори 1829 р.), Ag. Todaro, [?] Bosse (1886), A. Nordmann, О. Rogowitsch, W. Besser (збори 1831 р.), M. Sredinski, M. Gandoger (збори 1898 р.), І. Akinfiew (1885) та ін.

Колекція містить зразки Емануїла Ліндеманна - батька – відомого ботаніка, засновника гербарію Санкт-Петербургського університету, датовані 1814-1832 роками, як наприклад, Ophris muscifera Huds.(Лівонія, 1814 р.), Allium odoratum L., Sansevieria carnea Andr., Aloe perfoliata L. (Дерптський ботанічний сад, 1817 р.), Triticum dicoccum Schran. (ботанічний сад Митави, 1825 р.), Spiraea ulmaris L. (з Фрауенбурга та Куронії, 1830 р. ) та ін. Крім цього в колекції є зразки Софії Ліндеманн (можливо, дочки), наприклад, Ailanthus glandulosa Desf. з Кишинева, зібраний 1895 р. Деякі колектори представлені разовими зборами. Так, один гербарний аркуш – Allium obliguum L., зібраний у Трансильванії 1873 р., належить колектору [?] Goethe (можливо, великому німецькому поету і природодосліднику), по одному гербарному аркушу De Candolle (без ініціалів і року збору) та I. Eschscholtz (ім’ям якого названо рід каліфорнійський мак – Eschsholtzia). Переважно в колекції містяться збори різних рослин в одному місці (наприклад, гербарії Іоанни Баум з Тростянця періоду 1894-1898 років), або зразки одного виду, зібрані одним колектором у різних місцях.

Географія зразків достатньо широка. Так в колекції є зразки як з околиць Одеси, так і з околиць Києва, Харкова, Чернігова, Херсону, Єлізаветграду (тепер Кировограду), Полтави, Москви, Курська, Пермі, а також з Поділля, Криму, Бессарабії, Силезії, Прибалтики, Кавказу, Колими, Камчатки, Сахалину, Середньої Азії, Абіссінії. Крім цього є збори з низки країн, а саме з Бельгії, Швейцарії, Німеччині, Італії, Угорщини, Сирії, та ін. Гербарні аркуші датовані періодом з 1814 по 1895 роки. Серед зразків 1818-1829 років часто трапляються збори К. Ледебура та В. Бессера.

Порядок розміщення зразків в колекції залишається як за життя Е. Ліндемана. На кожному гербарному листку є нотатка „Herb. Ed. Lindemann” або етикетка з такою поміткою. Наприклад, «Oxycoccus palustris Pers. 1805. Belgium Campine, Jule 1872. Ledb.flor.617-1. Thielens. Herb. Ed. Lindemann». Крім цього, в інших іменних колекціях гербарію MSUD містяться зразки „Herb. Ed. Lindemann” - дублети, свого часу отримані за обміном. Гербарна колекція Е. Ліндеманна практично не монтована, тому робота з її матеріалами потребує особливої уваги та відповідальності.

Іменна колекція Й. Пачоського (J. Paczosky, 1864-1942), видатного дослідника флори Херсонської губернії, представлена 6 152 гербарними аркушами. Для більшості матеріалів, зібраних самим Й. Пачоським, наведені точні місцезнаходження в межах тогочасних Херсонської та Таврійської губерній. В колекції наявні матеріали з околиць Полтави, Курська, Тули, Гродно, а також з Волині, Сибіру, Персії, ін. Колекція включає гербарні екземпляри, отримані по обміну від Я. Вальца, Е. Ліндемана, М. Срединського, обмінні матеріали „Гербарію Новоросійського університету” (Herbarium Universitatis Novae.Rossiae – H.U.N.R.), ексикати „Flora Chersonensis”, „Flora polonica”, „Flora Transcaucasiae”, „Herbarium Europaeum”, „Herb. De Frangueri”, та ін.

Крім самого Й. Пачоського, в його колекції є матеріали видатних ботаніків того часу, а саме: P. Pallas, Е. Ledebour, C. Meyer, К. Eichwald, W. Besser, T. Trautfetter, M. Bieberstein, C. Steven, A. Andrgejovski, A. Nordman, М. Срединський та ін. Гербарні етикетки вказують на інтенсивний обмін, який вівся Й. Пачоським, тому в колекції представлені зразки рослин з тих територій, де він сам не гербаризував. Так, наприклад, тут присутні гербарні екземпляри П. Паласа (до того ж вони мають етикетки гербарію Е. Ліндемана) зібрані у Сибіру; К. Ледебура з Криму (1818 р.) та Сибіру (дата збору не вказана); [?] Месера з Кавказу (етикетки з гербаріїв Е. Ліндемана та Новоросійського університету); збори К. Ейхвальда з Астрахані та Казані (1825 р.); М. Біберштейна з Кавказу та Криму; зразки Х. Стевена з Сибіру, Кавказу, Криму, околиць Одеси; гербарні матеріали Fr. Bushe, [?] Fleisher, [?] Blum, [?] Стекухіна, В.Черняєва, [?] Вольфганга та ін.

Серед зборів Й.К. Пачоського з території України в колекції представлені десять видів, що нині мають державний (Червона книга України, 2009) та місцевий рівні охорони, серед них: Dianthus bessarabicus Klokov, Nuphar lutea (L.) Smith., Senecio borystenicus (DC) Andrz.ex Czern. та ін.

Гербарій П. Шестерикова, автор якого був найвідомішим, ретельним дослідників флори Одеси, є одним із важливих джерел інформації для багатьох поколінь флористів. Ця колекція складається з 2 021 г.з. і представлена 1 494 видами з 783 родів та 96 родин. В цій колекції найпредставленіші покритонасінні (Magnoliopsida – 1 216 видів з 606 родів та 79 родин, Liliopsida– 260 видів з 162 родів та 14 родин). Нечисельними за кількістю видів є голонасінні (1 вид), хвощеподібні (5 видів) та папоротеподібні (12 видів з 8 родів трьох родин). На основі цієї колекції П. Шестериков на початку ХХ сторіччя видав визначник флори Одеси.

Матеріали колекції П. Шестерикова розміщено в 50 авторських папках. Гербарні аркуші нестандартного розміру – 36 х 55 см, чим вирізняються від інших колекцій. Гербарні зразки в межах колекції розміщені за системою G. Benthan та J.D. Hocker. Етикетки досить часто не мають дати та точного місця збору. Іноді на етикетці міститься просто характеристика місцезростання.

Гербарна колекція П. Кулика створювалася на основі матеріалів автора, які він зібрав на території нинішнього Роздільнянського району Одеської області у 1936-1937 роках під час роботи над кандидатською дисертацією на тему «Природні кормові угіддя Роздільнянського району Одеської області» (захищена в 1938 р.). Місця збору обмежені сучасними магістралями – залізницею Одеса-Роздільна та автомобільним шосе Одеса-Київ, включаючи околиці сел Петро-Євдокієвка, Бецилове, Копаклієве, Поташенкове та інш. Збори характеризують в основному флору пасовищ, пасовищних схилів, а також лук, вигонів, ярів тощо. Гербарій складається з 273 видів з 192 родів та 50 родин. В ньому містяться матеріали 17 рідкісних для флори України видів, що охороняються зараз на державному та місцевому рівні. Серед них Amygdalus nana L., Bellevalia sarmatica (Pall.ex Georgi) Woronow, Ephedra distachya L., Hyacinthella leucophaea (K.Koch) Schur, Stipa pulcherrima C.Koch та ін.

Унікальною історичною колекцією MSUD є гербарна колекція Вищих жіночих педагогічних курсів (ВЖПК). ВЖПК були відкриті в Одесі у 1903 р. завдяки багаторічній боротьбі прогресивних професорів Новоросійського університету М. Ланге (філософа, психолога, педагога), Є. Щепкіна (педагога), І. Слєшинського (математика) та ін. для освіти жінок, які за часів царського правління не мали можливості отримувати вищу освіту. Дух відданості справі був характерний для багатьох працівників ВЖПК и сприяв більш широкому розумінню слухачками особливостей живої природи, її закономірностей та будови. Невід’ємною часткою такого розуміння є знайомство із рослинним світом і вміння „затримати вічність” у гербарних зразках.

Колекція ВЖПК має у складі 7 540 г.з. У хронологічному відношенні найстаріші гербарні зразки цієї колекції датовані 1826 роком (збори А. Мейєра „Flora altaica”). Останні зразки, які поповнили цю колекцію, датовані 1916 р. Матеріали цієї колекції не обмежуються флорою України, а представляють досить віддалені регіони.

Гербарна колекція ВЖПК складається з двох частин, які умовно можна розділити на впорядковану та не впорядковану. Відомо, що за інвентаризацією 1963-1964 років перша з них 6 649 г.з., що представляють 2 428 видів з 758 родів. В межах цієї частини колекції ВЖПК виділено розділи: альгологічний (3 види), ліхенологічний (10 видів), бріологічний (48 видів), плауноподібі (6 видів), хвощеподібні (6 видів), папоротеподібні (40 видів), голонасінні (98 видів), покритонасінні (2 212 видів 659 родів 115 родин). Відомо, що її колекторами були викладачі та слухачі курсів (понад 50 осіб). Серед матеріалів колекції містяться зразки зібрані О. Борсуковим, І. Бородіним, Г. Боровиковим, О. Генкелем, П. Гержедович, А. Гольде, А. Долгим, В. Ерделі, М. Зеленецьким, О. Клеменсом, Л. Климентовим, А. Криштофовичем, А. Мейєром, Є. Морозовою (Морозовою-Поповою), І. Новопокровським, М. Ов’яном, В. Орді, В. Пастернацькою, Й. Пачоським, І. Петровим, О. Петровою, О. Стариковою, Д. Сосновським, П. Шульгіним, А. Якушевим, Б. Яновською та інш.

Друга частина колекції ВЖПК свого часу не була оформлена у основну колекцію, хоча гербарні екземпляри мають етикетку Гербарію вищих жіночих курсів. Вивчаючи ці матеріали, було встановлено, що, як і в основній частині колекції, тут наявні матеріали В. Пастернацької, Й. Пачоського, Г. Потапенка, І. Новопокровського та ін. Серед цих матеріалів значна частина належить колекторам, які вивчали місцеву флору, а саме: А. Балявському (збори з околиць станції Роздільна, 1910 р.), К. Владімірову (збори з околиць Одеси, 1904-1911 роки), М. Гаузнеру (збори з Одеси та її околиці, 1913 р.), [Е.?] Крижанівській (збори з Одеси, 1915 р.), С. Мулюкіну (збори з Одеси, 1919 р.), [Е.?] Петрову (збори з Одеси та її околиць, 1900-1913 рр.), А. Погорельському (збори з смт. Березівка, з лиманів поблизу Одеси, з околиці Миколаєва та інш., 1907-1911 рр.), А. Стоянову (збори з Ланжерона та Аркадії, 1910 р.) та інш. Часто написи на етикетках досить не розбірливі, тому часто питаня викликають як ініціали, так і прізвища колекторів ([?] Петров (збори з Люстдорфа, 1917 р.), [?] Старинова (збори з Одеси, 1906 р.), [?] Яновський (збори з с. Маяки, 1908 р.)). В цій частині колекції ВЖПК містяться матеріали, опрацьовані І. Новопокровським (збори J. Vales та [?] Старинової 1906 р. з Одеси).

Історична колекція, яка носить назву „Гербарій Новоросийского университету”, нараховує 16 557 г.з., на яких представлені 1267 родів з 131 родини. Однодольні рослини тут складають 2 677 г.з. 1362 види з 234 родів та 22 родин. Відповідно дводольні складають 12 900 аркушів з 1033 родами та 109 родинами.

До формування цієї колекції приклали зусилля декілька поколінь викладачів та студенітв Новоросійського університету, які як власноруч збирали матеріали для поповнення фондів, так і сприяли обміну гербарними матеріалами між ботаніками того часу. Тому тут багато прізвищ іноземних колекторів – К. Eismond, H. Braun, T. Symonowiczowna, W. Dybowski, E. Brandis, E. Reverchorn, W. Schimper, E. Paris, E. Lindemann, C.Steven та ін.), а зібрані матеріали представляють флору Трансильванії, Сілезії, Прусії та ін. частин Європи, а також Азію, Австралію та ін. В хронологічному відношенні гербарні матеріали цієї колекції датовані, починаючи з 1802 (збори A.Nordmann) по 1910 роки.

В цілому Гербарій Одеського національного університету представляє унікальне в історичному та науковому плані зібрання матеріалів про флору Причорномор’я та багатьох інших куточків земної кулі. Кожен його гербарний зразок є документ, який не підвладний часу, яким важко знехтувати, який демонструє усі особливості рослинного організму характерні для певного часу і певної території. Без гербарних даних неможливо не лише підтвердити необхідність зберігання тих чи інших видів, складати обґрунтовані Списки рідкісних видів або Червоні книги, але й визначити особливості популяцій, що забезпечують ексикати. Саме гербарій може розповісти про флору міста Одеси або інших великих і малих міст краще за будь-які слова. Саме тому гербарні колекції MSUD є наглядною основою для вивчення регіональної флори, відправною точкою для таких курсів як Екологія рослин, Географія рослин, Охорона природи тощо.

Один із скарбів гербарію MSUD є травник, написаний від руки французькою у 1759 році, який містить засушені частки рослин і розподілений на декілька груп за лікарськими властивостями, наочно демонструє, які рослини використовувались як лікарські ще у XVIII сторіччі.

Гербарії – це школа навчання, виховання, працьовитості і знайомства із скарбами регіону, країни і світу. Матеріали, представлені у гербарії MSUD, широко використовуються в наукові роботі як українськими спеціалістами так і зарубіжними колегами.

  C. Kоваленко
Література: Бондаренко О.Ю. Представленість видів Одеського геоботанічного округу в зборах гербарію ОНУ ім. І.І. Мечникова // Наук. Вісн. Черн. ун-ту, 2005. – Вип. 260. Біологія. – С. 3–5.

Бондаренко Е.Ю. Представленность инвазионных видов в гербарии Одесского национального университета им. И.И. Мечникова //«Теорія і практика сучасного природознавства»: Мат. ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю утворення Херсонського державного університету. – Херсон, 2007. – С. 8.

Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Гербарії як складова частина наукової і виховної роботи. Про перспективи досліджень гербарних фондів Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова // Известия Музейного Фонда им. А.А. Браунера. – 2007. – 4, № 2-3. – С.70–72.

Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г Колектори колекції Й.К. Пачоського у гербарії Одеського національного університету //V Ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського. Зб. тез. доп. міжнар. наук. конф. – Херсон: Айлант, 2009. – С. 10.

Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Рідкісні та зникаючі види Одещини у гербарних колекціях ОНУ імені І.І.Мечникова (MSUD) // Вісн. Київського національного ун-ту м. Т.Г. Шевченка. Серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття». – 2009. – № 22-24. – С. 97–98.

Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Гербарій ОНУ (MSUD). Поява інвазійних видів рослин в Одеському повіті та в місті Одесі // Вісник ОНУ. – 2009. – 14, вип. 14. – С. 7–14.

Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Історичний аналіз флори пасовищ Центрального Придністров’я. за даними гербарію П.Є. Кулика // Причерноморский экологический бюллетень. – 2007. – 26, № 4. – С. 149–153.

Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Проблеми аналізу гербарних колекцій флори Південної Бессарабії// Вісн. Луган. пед.ун-ту. – 2003. – 67, № 11. – С. 70–73.

Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Скарби гербарію Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Травник XVIII сторіччя // Вісн. ОНУ. – 2005. – 10, вип. 5. – С. 191–198.

Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Про колекцію вищих жіночих педагогічних курсів. Гербарій ОНУ ім.. І.І. Мечникова (MSUD) // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищий школі: Мат. міжнародної науково-практичної конференції (присвячена памяті видатних вчени-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка: Р.В. Ганжі, І.М.Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). – Полтава: Друкарська майстерня, 2010. – С. 92–94.

Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Ботанічні дослідження у Новоросійському (Одеському університеті) // Мат. XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.). – Одеса, 2006. – С. 16–17.

Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бальчева Г.О. Гербарій Одеського національного університету. Колектори іменної колекції Е.Е. Ліндеманна //«Теорія і практика сучасного природознавства»: Мат. ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю утворення Херсонського державного університету. – Херсон, 2007. – С. 27.

Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Гербарні зразки флори Волині у колекції Й.К. Пачоського //Два сторіччя дослідження рослинного покриву Карпат: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Антонія Маргітая. – Ужгород, Карпати. 2010. – С. 108 –110.

Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю. Растения сибирской флоры в гербарии MSUD // Мат. IV междунар. конф.: Проблемы изучения растительного покрова Сибири», посвященную 125-летию Гербария им. П.Н. Крылова Томского государственного университета и 160-летию со дня рождения П.Н. Крылова. – Томск, 2010. – (в друці)

Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю., Бальчева Г.А. Гербарий Одесского национального университета (MSUD) // Мат. конференции по морфологии и систематике растений, посвященной 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года). – М.: Т-во научных изданий КМК, 2007. – С. 256–257.

Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Янкіна Н.А. Гербарії як складова частина наукової і виховної роботи. 1. Колектори гербарію Вищих Жіночих Педагогічних курсів // Фальцфейніфські читання: Збірник наукових праць. – Херсон, 2007. – С. 163–166.

Мілютіна С.М. Гербарій Одеського Державного університету ім. І.І. Мечнікова // В кн.: Гербарії України. – К., 1995. – С. 79–80.

Назарчук Ю.С. Лишайники в гербарии Одесского национального университета им. И. И. Мечникова (MSUD): состояние и проблемы сохранения // Мат. конференции по морфологии и систематике растений, посвященной 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года). – М.: Т-во научных изданий КМК, 2007. – С. 262–263.

Попова О.М., Кузнєцов В.О. Збори злаків з території Одеської області в колекції Л.А. Шапошнікової (гербарій Одеського національного університету) // Вісн. Луган. пед.ун-ту. – 2003. – 67, № 11. – С. 132–137.

Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. Ed.9. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx; New York, 1990. – P. 338 - 339.