Полтавська Березоточа
Назва: Гербарій Дослідної станції лікарських рослин

Інституту агроекології Української академії аграрних наук

Акронім: LBE*
Установа: Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології Української академії аграрних наук
Адреса: с. Березоточа, Лубенський р-н, Полтавська обл., 37535
Телефон: +38(05361)90110
Факс: +38(05361)90110
e-mail: L256ukr.net
Сайт:
Рік заснування: 1946
Кількість зразків: 20 000
Наявність типових зразків: Відсутні
Географічна спеціалізація: Україна, Білорусь, Росія, Молдова, Латвія, Литва, Естонія, Молдова, Казахстан, ін.
Основні колектори: Л. Ванярха (Сивоглаз), Л. Герцог, Д. Гладун, Л. Глущенко, Т. Деревінська, Д. Івашин, С. Ковтун, Д. Пакалн, О. Порада, Н. Рябенко
Цінні колекції: Гербарій Р. Німана
Обмінний фонд: 600
Куратор гербарію: Сивоглаз Любов Миколаївна, завідувач відділу екології
Штат: Глущенко Людмила Анатоліївна, к.б.н., заступник директора з наукової роботи; Шевченко Тетяна Леонідівна, молодший науковий співробітник; Калініна Марина Анатоліївна, молодший науковий співробітник
Про гербарій: У 1936 р. вперше постало питання про створення гербарію Дослідної станція лікарських рослин і як наслідок було розпочато формування перших колекцій. У 1939 р. проведено повну гербаризацію колекції ботанічного розсаднику. Після великої Вітчизняної війни в 1945 р. продовжено перервану роботу з гербаризації колекцій ботанічного розсаднику. Перші об’ємні збори природної флори датовані 1946 р. На той період було за гербаризовано 271 вид, з них 142 – природної флори.

Основну частину гербарного матеріалу Дослідної станції лікарських рослин складають збори 1950–1980-х рр., серед яких найчисельнішими є матеріали ресурсознавчих експедицій Д. Івашина (Карпати); Д. Пакална (Північний Кавказ, Прибалтика); Т. Деревінської та Л. Сивоглаз (Європейська частина колишнього СРСР); Л. Глущенко та С. Ковтун (Україна); О. Поради, Н. Марченко, Т. Шевченко, М. Калінінюї (культивовані лікарські рослини).

На сьогодні гербарій Дослідної станції лікарських рослин складається з 20 000 г.з. Зразки розміром 42 х 28 см. складені в картонні папки розміром 42 х 28,8 см, в середньому по 30 аркушів в кожній. Гербарій монтований, обгорнутий в обкладинку і зберігається у спеціально обладнаних дубових шафах, в окремій кімнаті з місцями для роботи колектора та відвідувачів. У гербарній кімнаті є термошафа для прожарювання.

Гербарій Дослідної станції лікарських рослин складається з окремих гербарних колекцій: 1) Флора Європейської частини СРСР (розміщенні в алфавітному порядку родин за системою С. Черепанова); 2) Культивовані та дикорослі лікарські рослини (колекція ботанічного розсаднику, колекція парку); 3) Експедиційні збори: (Україна, Білорусь, Країни Прибалтики, Молдова, Казахстан, Російська Федерація: Північний Кавказ, Башкирія, Алтай, інші); 4) Імені гербарні колекції (Л. Герцог, Д. Гладун, Д. Івашин, Д. Пакалн, Т. Деревінська, Л. Ванярха (Сивоглаз), Л. Глущенко, Н. Рябенко (Марченко), О. Порада, С. Ковтун); 5) Історичні колекції (гербарій Р. Німана („Гербарий прикладной ботаники, Санкт-Петербург”, початок ХІХ ст.); 6) Дублетні матеріали; 7) Демонстраційно-навчальні матеріали.

У 2002 р. для зручності та доступності проведення інвентаризації та роботи з гербарним фондом розроблена власна база даних на основі системи керування базами даних Microsoft Access 97 (розробник Ю. Глущенко). Вона має зручний та доступний для освоєння інтерфейс користувача, містить великий довідник родин, родів і видів флори України та суміжних регіонів, який постійно поповнюється і автоматично узгоджується з внесеними даними. За допомогою даної програми інвентаризація не лише констатує факти обліку, а й вносить пропозиції щодо розширення, поповнення, уточнення та загального стану колекції.

Каталог систематизованих гербарних фондів Дослідної станції лікарських, створений в повоєнні роки, налічує сьогодні 20 000 аркушів. З них 8 000 належать до основного фонду, що налічує 1 546 видів.

Гербарій Дослідної станції лікарських рослин проводить обмін з гербаріями Всесоюзного інституту лікарських рослин (тепер Всеросійський) і Головним ботанічним садом (м. Москва) та установами України (ботанічні сади, дендропарки, кафедри ботаніки університетів, медичних університетів, іншими навчальними закладами та музеями тощо).

Поповнення колекції гербарію здійснюється за рахунок зборів під час експедицій, приватних поїздок науковців установи (О. Середа, Л. Глущенко, С. Ковтун), обміну з науковими установами та навчальними закладами.

Аналіз іменних зборів гербарного фонду Дослідної станції лікарських рослин розпочали зі зборів Д. Івашина, як найчисельніших. У ході виконання досліджень був здійснений комплекс робіт із впорядкування матеріалів дослідника. В ході монтування, визначення, впорядкування та внесення інформації до бази даних встановлено, що колекція зразків зібраних Д. Івашиним, що не входить до систематизованого гербарію, складається з 1 073 г.з. 659 видів які відносяться до 332 родів 89 родин. Гербарний матеріал зібраний і визначений безпосередньо Дмитром Сергійовичем складає 1 036 аркушів. Перевизначив збори інших дослідників Д. Івашин 59 видів на 64 аркушах, перевизначені збори Дмитра Сергійовича зберігаються на 37 аркушах.

На підставі гербарних зразків, що зберігалися в установі, встановлено, що з 1 липня 1946 р. по 11 липня 1967 року Д. Івашин очолює дослідницькі пошукові групи і здійснює експедиції у всі куточки України та за її межі. В межах України вчений досліджує лікарські рослини Полісся і Лісостепу, але найбільш тривалі і плідні експедиції здійснюються в Західні регіони, зокрема на Хмельниччину (114 г.з.), Закарпаття (326 г.з.) та Івано-Франківщину (25 г.з.), а також в межах Полтавської області.

Робота з гербарними матеріалами зібраними під час ресурсознавчих експедицій свідчить, що в післявоєнний період експедиціями очолюваними Д. Івашиним були обстежені майже всі області України і був зібраний значний за обсягом гербарний матеріал. Аналіз родового складу колекції іменних зібрань Д. Івашина, свідчить, що найпредставленішими в колекції родинами є Asteraceae (19 родів, 46 видів), Brassicaceae (23 роди, 32 види), Fabaceae (20 родів, 54 види), Lamiaceae (23 роди, 49 видів), Liliaceae (16 родів, 23 види), Poaceae (24 роди, 28 видів), Ranunculaceae (22 роди, 55 видів), Rosaceae (22 роди, 51 вид) та Scrophulariaceae (11 родів, 31 вид).

Загалом локальні гербарії останнього часу набувають широкого розвитку у зв'язку з особливістю гербарію як наукової бази даних, яка є першоосновою під час досліджень у будь-якій галузі ботаніки. Гербарна колекція, зокрема іменні збори дослідників мають цінність, за умови що вони належним чином зібрані, оформлені і доступні для наукового користування. Якомога краще зберегти безцінні скарби регіональних гербаріїв – обов'язок кожного ботаніка перед майбутніми поколіннями.

Нормальне функціонування гербарію забезпечує можливість використання зразків рослин у науковій роботі, під час навчальних практик студентів, факультативних занять школярів, проведення лекцій для любителів та фахівців.

Перелік особливостей іменних гербарних зібрань, як наукової бази даних, вказує на те, що гербарний фонд будь-якого дослідника повинен посідати пріоритетне місце в системі загальноботанічних і екологічних досліджень. Це диктує необхідність розробки нових підходів та шляхів і форм подальшого розвитку гербарної справи.

  Л. Сивоглаз, Л. Глущенко
Література: Глущенко Л.А., Ковтун С.М. Новітні підходи в роботі з гербарними колекціями // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття (Полтава, 5 – 6 листопада 2002): Тези доповідей. – Полтава, 2002. – С. 196–197.

Глущенко Л.А., Глущенко Ю. В. Проблеми створення баз даних гербарних фондів // Вісн. Луган. пед.ун-ту. – 2003. – 67, № 11. – С. 6–7.

Глущенко Л.А., Сокирко О.В. Аналіз фонду іменних зібрань гербарію дослідної станції лікарських рослин ІАУААН.// Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва (Київ, 22 – 25 вересня 2009): Тези доповідей. – Київ, 2009. – С. 48–49.

Сивоглаз Л. Гербарій Інституту лікарських рослин Української академії аграрних наук // В кн.: Гербарії України. – К., 1995. – С. 47.

Сивоглаз Л.М., Глущенко Л.А., Ковтун С.М. Гербарій Дослідної станції лікарських рослин УААН // Вісн. Луган. пед.ун-ту. – 2003. – 67, № 11. – С. 8–10.