Харківська Харків
Назва: Гербарій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Акронім: CWU
Установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Адреса: площа Свободи, 4, м. Харків-77, 61077
Телефон: +38(057)7075529
Факс: +38(057)7051257
e-mail: herbarium-cwumail.ru, Tatjana.V.Dogadinauniver.kharkov.ua, ygamulyamail.ru
Сайт:
Рік заснування: 1825
Кількість зразків: 300 000
Наявність типових зразків: 20
Географічна спеціалізація: Україна, Росія (Європейська частина, Далекий Схід), Європа (Чехія, Словаччина, країни Середземномор’я,) Кавказ, Казахстан, Австралія, Центральна Америка (Нікарагуа, Куба), Африка, Індія, Центральна Азія.
Основні колектори: В. Черняев, М. Турчанінов, С. Щеглєєв, В. Ревердатто, В. Савич, К. Рассадіна, А. Єлєнкін, Л. Рабенхорст, О. Яап, О. Требу, А. Окснер, П. Крилов, М. Цвельов, М. Клоков, М. Котов, Є. Лаврєнко, Г. Ширяєв, Ю. Клеопов, Н. Шостенко, П. Крилов, І. Зоз, М. Єрмоленко, Ю. Прокудін, О. Матвієнко, В. Циганкова, М. Алексеєнко, О. Вовк, Л. Горєлова, Г. Чорна
Цінні колекції: Ексикати: Dr. L. Rabenhorst „Die Algen Sachsens”, „Die

Algen Europas”, „Fungi Europaei exsiccati”; „Lichenes Europaei Exsiccati”; О. Jaap „Fungi selecti exsiccati”; О. Trebaux „Chytridineae”; F. Buchgoltz „Fungi Rossici exsiccati”; L. Schaerer „Lichenes Helvetici Exsiccati”; V. Savicz „Lichenotheca Rossica”,

Dr. Gottasche und Dr. „Rabenhorst Hepaticae europaeae. Dresden, 1871 – 1178”; Гербарій „Злаки України та суміжних територій” Ю. Прокудіна

Обмінний фонд: Наявний
Куратор гербарію: Догадіна Тетяна Василівна, д.б.н., проф., завідувач

кафедри ботаніки та екології рослин

Гамуля Юрій Гарійович, к.б.н., доцент кафедри ботаніки та

екології рослин, куратор гербарію CWU, куратор сектору

вищих рослин

Горбулін Олег Станіславович, к.б.н, доцент, куратор

альгологічного розділу гербарію;

Громакова Алла Борисівна, к.б.н., старший викладач, куратор

ліхенологічного та мікологічного розділів гербарію;

Безроднова Ольга Володимирівна, к.б.н., старший викладач,

куратор гербарію рідкісних росли та навчального гербарію

Штат: Горбулін Олег Станіславович, к.б.н, доцент, куратор альгологічного розділу; Громакова Алла Борисівна, к.б.н., старший викладач, ліхенологічний та мікологічний розділи; Комариста Вікторія Павлівна, к.б.н., доцент; Безроднова Ольга Володимирівна, к.б.н., старший викладач; Звягінцева Карина Олександрівна, старший лаборант; Казарінова Ганна Олегівна, інженер
Про гербарій: Гербарій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (CWU) – один з найстаріших гербаріїв України. Він був заснований В. Черняєвим у 1825 р. і налічує близько 300 000 зразків нижчих і вищих рослин світу, які були зібрані протягом майже двох століть кількома поколіннями ботаніків. Ця гербарна колекція внесена до міжнародного реєстру гербаріїв світу – «Index Herbariorum. The Herbaria of the World» (Index Herbariorum, 1990).

Гербарій CWU зберігається в головному корпусі університету на біологічному факультеті у спеціально обладнаних приміщеннях та в учбових аудиторіях. Гербарні фонди розміщені у спеціальних дерев'яних шестисекційних шафах «ленінградського» типу. Папки розміщені в окремих секціях й мають етикетки. Частина гербарію зберігається у спеціальних гербарних коробках; мохи та лишайники у картонних коробках меншого розміру. В середині папок гербарні екземпляри зберігаються за родинами, родами, видами, або іншими критеріями відповідно до цільового призначення колекції. Рослини розміщені як нашитими на папір стандартного розміру, так і вільно розміщені всередині гербарної обгортки.

Работу по формуванню, підтриманню та поповненню гербарних фондів виконують викладачі, співробітники кафедри ботаніки та екології рослин, студенти біологічного факультету. Поповнення гербарних колекцій відбувається завдяки особистим зборам співробітників кафедри, окремим екземплярам та цілісним колекціям, які передають на зберігання до CWU колеги-ботаніки з інших вузів і наукових установ Харкова та України, а також від ботаніків-аматорів та краєзнавців.

Для роботи з гербарієм використовують спеціально відведену окрему кімнату, а за необхідності й учбові лабораторії кафедри ботаніки і екології рослин розташовані поруч, що робить можливим роботу кількох вчених водночас.

Історія існування гербарію тісно пов’язана з головними етапами розвитку ботанічної науки та історією Харківського університету, як одного з провідних центрів науки та просвіти ще з часів Російської Імперії.

Перший гербарій до Харківського університету, разом з іншими наочними матеріалами у кількості близько 600 екземплярів привіз перший завідувач кафедри Ф. Делявінь. Проте офіційною датою заснування гербарію вважають 1825 рік, коли завідувач кафедрою природничої історії та ботаніки Харківського Імператорського університету, відомий у світі ботанік Василь Матвійович Черняєв проголосив про створення на кафедрі ботанічного кабінету, до якого й передав безцінний дар – свою особисту колекцію рослин, яку збирав понад 13 років. Ця подія й поклала початок у складній майже двохсотрічній історії гербарію Харківського університету. За часи свого існування гербарні колекції створювалися за рахунок невтомної праці вчених, життя та наукова діяльність яких були пов’язані з Харківським університетом. Це такі відомі ботаніки, як Ф. Біберштейн, В. Черняєв, А. Бекетов, А. Краснов, Г. Ширяєв, В. Талієв, І. Калениченко.

Значною подією у створенні гербарію було отримання у 1848 році Харківським університетом гербарної колекції всесвітньо відомого флориста і систематика М. Турчанінова. За термін своєї праці в університеті М. Турчанінов приклав багато зусиль для збагачення гербарних колекцій як шляхом купівлі, так і за обміном, деякі гербарії були подаровані університету відомими на той час дослідниками природної флори (А. Декандоль, Дж. Бентам, К. Ледебур, Е. Буасьє, ін.). З Харківським університетом пов’язана діяльність С. Щеглєєва (1820-1858), гербарні матеріали зібрані цим дослідником також згодом увійшли до складу гербарної колекції М. Турчанінова.

Велику роботу по впорядкуванню гербарних колекцій провів В. Арцимович, який з 1908 року займав посаду зберігача гербарію. Значний вклад у формування гербарних колекцій зробив В. Талієв (1872-1932), майже 20 років педагогічної та наукової роботи якого припадає на Харківський університет. Його збори свого часу були передані до харківських колекцій та гербарію Нікітського ботанічного саду (JALT).

Серед найвідоміших дослідників флори Харківської губернії збори яких поповнювали гербарії CWU наприкінці ХІХ – початку ХХ століття були К. Горницький, П. Наливайко, А. Наумов, Б. Каменський, К. Залеський, М. Савенков, К. Угринський, С. Піскунов.

Значне збільшення гербарних колекцій та їх впорядкування були зроблені на початку ХХ століття, коли Харківський університет (з 1920 – по 1933 ХІНО та ХПІПО) виступив потужним осередком флористичних та систематичних досліджень в Україні. В цей час у Харкові працювали майбутні відомі геоботаніки, флористи та систематики, серед яких були: Є. Лавренко (певний час був консерватором гербарію СWU), М. Котов, М. Клоков, І. Зоз, М. Шалит, І. Артемчук, Д. Сакало, Ф. Левіна, Н. Костенко, А. Алексєєв, М. Алексеєнко, Д. Віленський, В. Залеський, Ю. Клеопов, П. Козлов, Н. Куксін, І. Литвиненко, Г. Наконечна, П. Опперман, О. Прянишников, М. Рижутін, Н. Осадча (Яната) та ін. Зібрані цими дослідниками матеріали значно поповнили гербарні фонди CWU.

Майже вісім років (1934 – 1941) кафедрою ботанічної географії Харківського університету завідував видатний вчений Ю. Клеопов. За часи його завідування гербарні колекції також значно поповнилися новими зборами з його численних експедицій Україною та територією колишнього СРСР.

Таким чином, на початок Другої світової війни у Харківському університеті сформувалась значна за розмірами й унікальна за складом гербарна колекція. Початок війни, евакуація, окупація Харкова спричинили й значні втрати гербарних матеріалів. Доля деяких з відомих колекцій, які зберігалися у Харкові до війни, не відома до сьогодні. Деякі колекції у повоєнні роки були знайдені у Ботанічному музеї Берліна, інші ймовірніше були втрачені. У 1943 році, разом з іншими культурними та історичними цінностями, найвідоміші та найцінніші гербарні колекції української та світової флори були вивезені до Німеччини. На щастя під час наступу радянських військ ці матеріали були віднайдені, але до Харківського університету вони не повернулися у повному складі, а залишилися у Києві і були об’єднані з іншими унікальними гербарними колекціями Інституту ботаніки АН УРСР. Зараз переважна більшість вивезених історичних колекцій, які становлять науково-історичне надбання світового рівня, входить до складу Національного гербарію України Інституту ботаніки НАН України ім. М.Г. Холодного (KW).

Сучасний гербарій Харківського університету у значній мірі відновлено у повоєнні роки завдяки наполегливій праці вчених, викладачів, студентів та співробітників кафедри вищих рослин, пізніше кафедри ботаніки. Гербарій складається з двох частин – науковий та учбово-демонстраційний. Кожна з частин має кілька розділів.

Науковий гербарій складається з гербарію вищих рослин (гербарій природної флори України, гербарій флори Євразії (країни СНД), гербарій флори Криму, гербарій Харківської області, гербарій злаків України і суміжних територій Ю.Н. Прокудін) та з альгологічного, ліхенологічного та мікологічного розділів гербарію, які містять історичні колекції, ексикати, та суто гербарій водоростей, грибів, лишайників, мохів Європи, СНД, України, Харківської області.

Учбово-демонстраційний гербарій - важлива складова частина гербарію. Цей гербарій використовується при читанні загальних та спеціальних курсів студентам біологічного і екологічного факультетів університету, при проведенні просвітницької роботи з вчителями, науковцями, школярами.

Сучасний гербарій судинних рослин (квіткові рослини) CWU практично заново сформований у повоєнні роки під час польових ботанічних досліджень та практик студентів в різні регіони колишнього СРСР, щорічних ботанічних екскурсій та експедицій в різні області України та країни далекого й ближнього зарубіжжя. До складу гербарію входять унікальні колекції, автентичні зразки та гербарні збори видатних вчених -систематиків за останні майже 200 років. В тому числі: Tulipa quercetorum Klokov & Zoz (голотип), Tulipa graniticola Klokov & Zoz (голотип), Tulipa hypanica Klokov & Zoz (голотип), Tulipa ophiophylla Klokov & Zoz (голотип), Tulipa ophiophylla Klokov & Zoz, subsp. вestaschia Klokov & Zoz (лектотип), Tulipa scythica Klokov & Zoz (голотип), Syrenia talijevii Klokov (голотип), Thymus dimorphus Klokov & Des.-Shost. (голотип), Thymus calcareus Klokov & Des.-Shost. (ізонеотип), Lithospermum czernjajevii Klokov (ізотоп), Eleocharis levinae Zoz (голотип), Eleocharis zinserlingii Zoz (голотип), Eleocharis czernjajevii Zoz (лектотип), Euphorbia stepposa Zoz ex Prokud. (голотип, ізотоп), Festuca arietina Klokov (ізотоп), Festuca rubra L. var. cretaceae Lavr. (тип), Elytrigia maeoticum Prokud. (паротипи).

Перелік автентичного матеріалу постійно поповнюється під час робіт з вивчення та інвентаризації основних фондів та неінсерованого матеріалу.

Науковий гербарій природної флори включає розділи: флора України, флора Харківської області, флора Криму, флора Євразії (країни СНД).

В гербарії зберегаються зразки В. Черняєва, Г. Ширяєва. З повоєнних зборів слід відмітити матеріали М. Цвельова, Ю. Прокудіна, М. Алексеєнко, А. Константінової, В. Циганкової, К. Єрмоленко. В останні роки значно збагатилася колекція природної флори Харківської області за рахунок зборів В. Тверетінової, Л. Горєлової, Г. Чорної, Н. Саїдахмедової, О. Безроднової, Ю. Гамулі.

Деякі регіональні колекції зберігаються окремо. Серед них гербарій флори Західного Сибіру Томського університету імені П.М. Крилова, отриманий Харківським університетом, мабуть ще у довоєнні часи. Як унікальна регіональна колекція, це зібрання зберігається окремо, але деякі екземпляри зустрічаються й і у складі інших гербарних фондів. Загальна кількість сягає 150 зразків та постійно поповнюється новими знахідками.

Найцінніші серед них – 18 зразків особистих зборів П. Крилова, які ілюструють флору Сибіру (Алтай, Семипалатинська та Єнісейська губернії, Усть-Каменогорськ, Мінусинськ) й датовані 1890–1931 рр. Серед інших колекторів: Л. Сергієвська (Читинська область, Східний Сибір, Томск, Забайкалля, 1925–1936), Б. Шишкін (Алтай, Семиреченська обл., Томск, Урянхайська Земля, 1908-1927), В. Сапожніков (Алтай, 1890-1931), З. Торчевська та С. Глуздамов (Хакасія, 1931-1935), В. Ревердатто (Західні Саяни, 1923-1931), М. Альбицька (1884-1931) та ін.

Окрім регіональних гербаріїв, що представляють флору Євразії, у гербарії Харківського університету зберігаються систематичні збори. Найвідомішою й найбільшою є гербарна колекція злаків України і суміжних територій, сформована під керівництвом Ю. Прокудіна. Ця колекція найбільшою колекцією злаків України.

Науковий гербарій злаків України та суміжних територій цілеспрямовано почав формуватися в 1930-ті р., під керівництвом та за активної участі професора Ю. Прокудіна. Цей гербарій – результат роботи кількох поколінь ботаніків харківської агростологічної школи та є унікальним в своєму роді. Зараз він нараховує понад 20 000 г.з. основного фонду та значний не інсерований фонд, який потребує обробки. Гербарій охоплює зразки 98 родів, розміщених за системою, прийнятою в монографії «Злаки Украины» (1977). Зразки видів з різних місць збору зберігаються окремо за підрозділами: Правобережна Україна, Лівобережна Україна (без Харківської області), Харківська область, Крим, гербарій зібраний поза межами України (52 види), зразки з колекційної ділянки кафедри вищих рослин ХДУ (79 видів), та у деяких розділах – іменні або регіональні колекції.

В гербарії злаків зберігаються збори В. Черняєва Stipa pulcherrima C. Koch, S. dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv. та також зразки з колекції M. Турчанинова. Окремо в гербарії злаків зберігається колекція роду Tryticum (Agropyrum). В цій, порівняно невеликій колекції (73 гербарних зразки) зберігаються унікальні екземпляри зібрані у Північній Америці (Південна Дакота), Європі (Угорщина, Австрія) які датуються ХІХ ст. Історична цінність цієї колекції полягає в унікальних Примітка редактора.х, які були зроблені до зразків Н. Турчаніновим, В. Черняєвим та перший завідувач кафедри ботаніки Ф. Делявінем. Розрізнені зразки з наукового надбання цих вчених постійно виявляються при впорядкуванні гербарних фондів. За попередніми даними кількість таких зразків сягає кількох сотень.

В ході опрацювання родини злаків кафедра підтримувала тісні зв'язки з різними установами та особами, що дозволило значно збагатити гербарій. Так, з Донецького ботанічного саду надійшла колекція роду Міра L. (14 видів); злаки Козачо-Лагерної арени в 1960 році передав кафедрі професор Кубанського університету P. Середін (зразки 20 видів з 12 родів); 8 видів представлені ексикатами флори Чехословаччини (Flora Exiccata Reipublicae Cechoslovenicae, Brno, 1948 – 1949 рр.). Окремо зберігаються гербарій з Латвійської РСР, злаки Далекого Сходу, Закарпаття, колекції злаків заповідників Кам’яні могили, Асканія-Нова (Україна), Аксу-Джабагли (Середня Азія).

Основні фонди гербарію зібрані і опрацьовані викладачами і науковими співробітниками – вихованцами кафедри. Окрім Ю. Прокудіна, на долю якого припадає найбільша частина праці по створенню гербарію, слід назвати також М. Алексеєнко (збори з різних районів України, 1933-1960 pp.), M. Башинську (збори 1935- 1938 рр.), Ю. Верниченко – злаки Карпат, обробку родів Poa L. О. Поярковою, М. Калениченко, Festuca L. – О. Вовк, Bromus L. – Л. Слюсаренко, Elytrigia Desv. – І.В. Друльовою. Всі вони в різні роки були активними учасниками наукових експедицій, кожен з них вніс свою частку до загальної праці по створенню наукового гербарію злаків у Харківському університеті.

Кількість зразків різних родів та видів коливається у широких межах, від кількох екземплярів до кількох сотень, але при цьому гербарний матеріал не дублюється, кожен гербарний зразок є унікальним. Взагалі лише 101 вид представлений мінімальною кількістю зразків (1 – 5), інші – більшою кількістю зразків. Серед регіонів України доволі рівномірно представлені як Лівобережжя, так і Правобережжя, а також Крим та Харківська область. Серед зарубіжних країн представлені екземпляри, зібрані з території колишнього СРСР (Росія, азіатська частина СРСР, Кавказ).

Серед найбільш представлених – гербарій роду Festuca. Ці матеріали складають майже 2 000 г.з. основного фонду та кількома сотнями не інсерованого матеріалу. На сьогодні в обробленій частині матеріалів з роду Festuca зберігається 39 видів, серед яких 30 – українські та 9 – видів, що зростають в інших державах, з яких переважна більшість представлена 10 – 20 екземплярами, серед яких є унікальні збори Festuca tianschanica Roshev. С. Коржинського (1895) з Туркестану; Festuca drymeja Mert. & W.D.J. Koch Кервица (1896), Festuca gigantea (L.) Vill. В. Марковича (1897). Найбільша частина зборів основної частини матеріалів Festuca датується 1957–1980 рр. Найбільшу цінність становлять збори датовані серединою ХІХ та початком ХХ століть. Серед них є екземпляри з гербарію В. Черняєва, Л. Колокольнікова, в тому числі кілька типових екземплярів. Серед колекторів цього роду слід зазначити Ю. Прокудіна, В. Тверетінову, О. Константинову, М. Цвельова, Е. Єрмоленко, Ю. Верніченко.

За нашими даними в колекції злаків України та суміжних територій нараховується біля 200 колекторів, основними з яких є Ю. Прокудін, Є. Єрмоленко, Л. Слюсаренко, Ю. Верніченко, А. Константинова, В. Тверетінова.

Сучасний альгологічний гербарій CWU складається з кількох окремих колекцій. Історична частина представлена ексикатами водоростей Європи Л. Рабенхорста (Dr. L. Rabenhorst: «Die Algen Sachsens» «Die Algen Europas». Окремо зберігається гербарій морських водоростей: зелених, червоних і бурих водоростей Баренцевого (колектор І. Досичева), Японського (колектори Г. Бардунова, Л. Матюша), Чорного морів (загальна кількість понад 0.5 тис. г.а.).

Важливою складовою частиною гербарію є альготека – науковий гербарій прісноводних водоростей. Тут зберігаються колекції, представлені зборами з водойм Баргузинського заповідника на Байкалі (колектор А. Громакова (Бочка)), заповідника «Дунайські плавні» (колектор К. Шихзадаєва), р. Сіверський Дінець з притоками (колектор О. Горбулін), водойм РПП «Нижньоворсклянський (колектор О. Райда).

Колекція водоростей прісноводних водойм включає понад 1 500 зразків і використовується переважно в учбових цілях. Кожен зразок (флакон) містить масовий матеріал з одного, рідше двох видів без вказівок колектора і місця збору. Колекція постійно поповнюється за рахунок зборів з різних регіонів України і прилеглих територій.

Мікологічний гербарій представлений майже повними зібраннями ексикат, та окремими гербарними колекціями. Найвідоміші з них: ексикати грибів Європи Л. Рабенхорста (Dr. L. Rabenhorst „Fungi Europaei exsiccati” різних видань); О. Яапа (О. Jaap „Fungi selecti exsiccati”); ексикати грибів О. Требу (О. Trebaux „Chytridineae”), ексикати грибів Росії Ф. Бухгольтца (F. Buchgoltz „Fungi Rossici exsiccati”) та ін. У складі цього гербарію багато цінних екземплярів та аутентичного матеріалу, який потребує ретельного дослідження.

У навчальному процесі використовується колекція грибів, що сформована та постійно оновлюється за рахунок зборів у межах Харківської області.

Ліхенологічний гербарій містить наступні колекції: ексикати лишайників Європи Л. Шерера (L. Schaerer „Lichenes Helvetici Exsiccati”), Л. Рабенхорста (L. Rabenhorst „Lichenes Europaei Exsiccati”) та Росії В. Савич (Savicz V.P. „Lichenotheca Rossica Regionibus Confinibus Complecta”). Унікальною є колекція ексикатів лишайників німеччини G. K?rber „Lichenum Selecti Germaniae”. Ця колекція нараховує 93 гербарних зразки з 65 родів та зберігається окремо.

Гербарні колекції зберігаються як за регіонами збору, так і за систематичною ознакою. Так лише одна родина – Parmeliaceae представлена понад 180 зразками (з 16 родів та 35 видів) зборів 1906 – 2008 р.р., серед яких – Parmelia hyperopta Ach. (А. А. Єлєнкін, 1906), Камчатська експедиція 1908, 1909 гг. (колектор В.П. Савіч), Туруханська, 1914 р. на р. Єнисей та Печерська колонізаційно-дослідницька 1926 р. (колектор К. Рассадіна).

В гербарії лишайників збереглися зразки з перших в Росії ліхенологічних колекцій (К. Рассадіної, В. Савіча, А. Окснера, О. Єленкіна, А. Какса). Ця частина ліхенологічної колекції, не зважаючи на незначну чисельність, має значну науково-історичну цінність. Серед найцікавіших зборів – Parmelia hyperopta, 1906г., Япония, колектор А. Єленкін; та Cetraria hiascens (Fr.) Th.Fr., 1910, К. Рассадіна, Архангельська губ., Нова Земля.

Повоєнні збори представлені колекціями лишайників, зібраними на Кольському півострові (Н. Ільченко, Р. Жупаненко, К. Єрмоленко, Т. Догадіна), в Якутії (Т. Догадіна, Н. Романчук), на Кавказі (Т. Догадіна), в Забайкаллі (Т. Догадіна, К. Кузьменко). Останнім часом ліхенологічний гербарій значною мірою поповнився зборами А. Громакової (Харківська область, крейдяні відслонення, Крим), Л. Димитрової (лишайники м. Полтава), Л. Шавріної (Московська обл.) та ін.

Бріологічний розділ складається з розрізнених історичних колекцій, та сучасних зборів. Серед них найціннішими є ексикати печінкових та антоцеротових мохів Європи (Hepaticae europaeae. Dr. Gottasche und dr. Rabenhorst. Dresden, 1871) видання 1855-1872 рр. Ця колекція нараховує 569 гербарних листів, на яких представлені 183 види з 55 родів. В цілому колекція збереглась досить добре та в повному обсязі.

Крім того, у колекції представлено біля 100 розрізнених зразків, які датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття. В цій частині збереглися збори з різних регіонів Російської імперії, в тому числі з центральних губерній (22 екземпляри), Сибіру (15), Карелії (7), Білорусії (13), Туркестану, Грузії, з Польші і Монголії. Колекторами виступають відомі бріологи і флористи: Е. Цикендрат (Musci Rossici), А. Бєляєва, В. Савич, Л. Савич-Любицька (Plantae Minskensis 1922-23, Iter Albo-Rossicum II (1924) et III (1925), Ф. Рябушинський, М. Кузнєцова, І. Крашенінніков.

Серед зборів є дублікати з відоміших біологічних колекцій. Для більшості екземплярів указані назви експедицій в Сибір, на Далекий Схід і в Середню Азію, або особистих колекцій, до складу яких вони входили раніше: Тену-Денська 1908 р., Камчатська під керівництвом Ф. Рябушинського 1908 р., експедиція М. Кузнєцова до Нерчинської округи 1909 р.; Б. Клопотова до Наримського краю 1910 р.; Лено-Киренської 1910 р., Якутсько-Усть-Майської 1911 р., Амурської під керівництвом М. Гондатті 1911 р.; експедиція І. Крашеніннікова до Монголії 1925 р.).

Сучасний гербарій мохів представлений переважно зборами з території України та Харківської області (І. Друльова, М. Великодна, Ю. Гамуля та ін.), м. Харкова (О. Барсуков) та студентські збори різних років.

Багато уваги приділяється співробітниками кафедри для формування та упорядкування демонстраційного та учбового гербарію. З часів свого існування головним призначенням кафедри ботаніки, звісно окрім суто наукових досліджень, була підготовка кваліфікованих фахівців-ботаніків, дослідників флори, рослинності, систематиків. Саме з цією метою власне і був створений В.Черняєвим гербарій. Сьогодні загальний обсяг учбового гербарію нараховує понад 50 000 г.з. і представлений, головним чином, повоєнними зборами викладачів, наукових співробітників і студентів кафедри. Гербарій широко використовується при викладанні загальних і спеціальних курсів для студентів біологічних спеціальностей університету, а також при проведенні великого спецпрактикуму з флори судинних рослин.

Гербарій включає збори багатьох колекторів за різні роки: екзотичні рослини Нікітського (Ю.Прокудін, К. Єрмоленко), Батумського (О. Пояркова, О.Вовк, В. Шатровська) та Полярно-альпійський ботанічних садів (К. Єрмоленко, П. Черв'якова, В. Кившарь, В. Гребенчук); заповідників степової частини України (Л. Шеремет, Т. Мусієнко), Середньої Азії (О. Пояркова, В. Циганкова, О. Вовк, Л. Зозуля, Ю. Бенгус, Л. Дорошенко, В. Шатровська, І. Друльова, Н. Бешко, Р. Левченко), Лазовського (А. Іващєнко, К. Волотовський, І. Друльова), Кандалашського (К. Єрмоленко, П. Черв'якова, В. Кившарь, В. Гребенчук), Байкальського та Баргузинського (О. Мерзлова, К. Волотовський, Ю. Гамуля); рослини Приморського краю (А. Іващєнко, К. Волотовський, І. Друльова), Полярного Уралу (О. Таран), Криму (Ю. Прокудін, К. Єрмоленко, О. Вовк, Г. Стрельцова), Карпат (К. Єрмоленко, Ю. Верниченко, К. Мирончук), вищу водну рослинність басейну Сіверського Дінця (Г. Чорна) та солонцьово-солончакову рослинність України (О. Безроднова, Ю. Гамуля).

Учбовий гербарій сформований за темами загальних і спеціальних курсів і включає лекційний демонстраційний гербарій та гербарій для лабораторних і практичних занять. Тут зібрані наступні унікальні колекції. Гербарій для спецкурсу «Лікарські рослин» включає понад 120 видів (у майже 1 000 г.з.) лікарських рослин офіційної та неофіційної медицини. Гербарій світової флори для курсу «Ботанічна географія» (понад 2 000 г.з.) включає рослини майже з усього світу, в тому числі з Центральної Америки, Австралії, Індії, Африки, Європи, країн Середземномор’я, з Центральної Азії та з Далекого Східу зібрані в різні роки Ю. Прокудіним, К. Єрмоленко, І. Друльовою, В. Циганковою та ін. Гербарій культурних рослин включає майже 300 видів, форм та сортів культурних рослин у 1 500 г.з. Гербарій для загального курсу «Ботаніка» включає демонстраційний матеріал (Україна, Європа, Азія, Австралія, Куба, Нікарагуа, зі зборів Ю. Прокудіна, І. Друльової, М. Алєксеєнко), та гербарій для практичних занять (загалом понад 200 видів флори України, у майже 15 000 г.з.). Гербарій видів і форм деревних та чагарникових рослин природної та декоративної флори України, Росії, Казахстану (переважно збори К. Єрмоленко, К. Волотовського) для курсу «Дендрологія» налічує понад 800 г.з. Гербарій рідкісних та зникаючих рослин природної флори України та Світу (понад 200 видів рослин у 1 000 г.з., колектори Л. Горєлова, І. Друльова, В. Тверетинова, М. Алексеєнко, Н. Саїдахмедова, О. Безроднова, Ю. Гамуля). Гербарій флори судинних рослин для великого спецпрактикуму включає понад 500 видів рослин тундри, хвойних і широколистяних лісів, лук, крейдяних відслонень, бур’янів (загалом понад 3 000 г.з.).

Щорічно гербарні фонди поповнюються матеріалами з флори Харківської області (природно-заповідний фонд, в тому числі Національний природний парк «Гомільшанські ліси»), флори інших регіонів України (в тому числі Крим, Карпати, західні регіони), Росії (Ленінградська область) та іншими матеріалами.

В останні роки завдяки зростанню уваги наукової спільноти і держави до вивчення флори України, хорології її флори та ревізії певних таксонів, кількість звернень до гербарію Харківського університету збільшилась у кілька разів. Це свідчить про те, що зібрана у Харківському університеті майже за два століття унікальна колекція висушених рослин має не тільки значну наукову, а й вийняткову історичну цінність.

  Т. Догадіна, Ю. Гамуля
Література: Арнольди В. М. Список гербариев Императорского Харьковского университета\ Уч. зап. Харьков. ун-та. – 1911. – 20 с.

Арнольди В. М. Список гербариев Императорского Харьковского университета (Отд. отт.) \ Работы Ботанического института Харьковского университета. – Харьков, 1915. – Вып. 2. № 16. – С. 1–20.

Барсуков А.А. К вопросу инвентаризации коллекций Bryophyta в гербарии Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина (CWU)\ Тези міжнар. конф. мол. учених ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2007. – С.293-294

Гамуля Ю.Г. Гербарій судинних рослин кафедри ботаніки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2003. – 66, № 11. – С. 46 – 49.

Гамуля Ю.Г., Барсуков А.А. Эксикаты «Hepaticae europaea» Л. Рабенгорста в гербарии Харьковского національного университета им. В.Н. Каразина. \ Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків. Матер. Наук. конф. (2008 р., м. Канів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2008. – С. 58–60.

Гербарій інституту ботаніки НАН України (KW). – Київ, 2002. – 144 с. – С. 10.

Громакова А.Б. Создание електронного кадастра лишайников в гербарии Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. \ Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків. Матер. Наук. конф. (2008р., м. Канів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2008. – С. 60–61.

Громакова А.Б. Эксикаты Г. Кербера в лихенологическом гербарии Харьковского университета\ Матеріали XI з’їзду Укр. бот. тов. Харків, 2001. – С. 111–112.

Догадина Т.В., Горбулин О.С. Коллекция эксикатов водоростей Средней Европы в фондах Гербария ХНУ (CWU) \ Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків. Матер. Наук. конф. (2008р., м. Канів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2008. – С. 61–63.

Догадина Т.В. Горбулин О.С. Коллекции морских водорослей в Гербарии Харьковского университета (CWU)\ Вістник Харківського національного университету ім. В.Н. Каразина. Серія: біологія. – 2008. – Вип. 8, № 828. – С. 16–23.

Догадіна Т.В. Гербарій Харківського державного університету В кн.: Гербарії України. – Київ, 1995. – С. 74 – 78.

Крицька Л.І. Гербарій судинних рослин (KW) Гербарії України. – Київ, 1995. – С. 11–22.

Лавренко Е. М. Сучасний стан гербарi?в Харькiвського ботанiчного саду // Укр. ботан. журн. – 1924. – т. 2. – С. 86–87.

Ладнова И.А., Рокитянский А.Б. Гербарий высшей водной растительности в гербарии CWU \ Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків. Матер. Наук. конф. (2008р., м. Канів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2008. – С. 63–64.

Прокудин Ю.Н. Выдающийся русский ботаник XIX столетия В.М. Черняев. – Харьков: изд-во Харьк. ун-та, 1953. – 51 с.

Прокудін Ю.М. В.М. Черняєв: до 160-річчя з дня народження // Ботан. журн АН УССР. – 1953. – 10, № 4. – С. 86-90.

Чопик В.І., М’якушко Т.Я., Соломаха Т.Д. Гербарій. Історія, створення та функціонування. – Київ: Фітосоціоцентр, 1999. – 130 с.

Ширяев Г. Гербарии и обменные учреждения : Из истории одного научного учреждения (Гербарий Харьковского университета) // Тр. Ботан. сада Имп. Юрьев. ун-та. – 1911. – т. 12, вып. 3. – С. 295–297.

Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. Ed.9. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx; New York, 1990. – P. 329, 331.

Turczaninow N. S. Catalogus plantarum Herbari? Universitatis Caesareae сharkoviensis. Ps 1. Continens ordines in primo volumine prodromi systematis naturalis Candolleani insertos, ab initio ad Malvaceas, cum animadversionibus et descriptionibus generum et specierum novarum. – Charcoviae : Тур. Univ., 1855. – 117 p.