співробітник, зав.лабораторією ботаніки

Лєтухова Вікторія Юріївна, науковий співробітник,

Лапченко Олена ВіталіЇвна, інженер

Чапко Олена Володимирівна, лаборант

До 1984 р. збір рослин на заповідній території проводився регулярно, гербарні зразки визначались, монтувались з наступною регестрацією їх у журналі надходжень, після чого інсерувалися до фондів. Але в наступні 15–16 років, через відсутність умов для підтримання колекції в належному стані, поповнення значно уповільнилось, частина зібраних зразків передавалась на зберіганні та опрацювання до інших наукових установ та навчальних закладів. Гербарій, який в той час зберігався в заповіднику, зазнав значних ушкоджень через невідповідність умов зберігання та неодноразові переїзди з приміщення до приміщення. В результаті частина гербарних зразків була втрачена повністю, частина – втратила гербарні етикетки, всі інші зразки були пошкоджені механічно комахами та мишами або через підвищену вологість в приміщенні де перебував в той час гербарій була вражена пліснявою.

Протягом 2001–2006 років співробітники Карадазького заповідника приклали багато зусиль для упорядкування гербарних матеріалів. В результаті копіткої роботи з вибраковки матеріалів, зразки які були повернуті до фондів ретельно переглядалися, звільнялися від пошкоджених фрагментів рослин, бруду, зіпсований папір сорочок був замінений на новий. Дані про вибракувані гербарні зразки заносилися до відповідного зошита. Екземпляри з втраченими етикетками, але в хорошому стані склали довідковий гербарій колекції. Крім цього була проведена таксономічна ідентифікація невизначеного матеріалу та уточнення визначення ряду зразків (Каменских, 2003).

На сьогодні увесь гербарій Карадазького природного заповідника складається з основного і робочого фонду. В робочий фонд увійшли зразки низької якості, але які можуть бути цікаві для науковців. Крім цього сюди увійшов обмінний фонд гербарію заповідника.

За часом збору гербаріїв усі матеріали можна умовно розділити на старі (збори 1978 – 2000) та нові (збори починаючи з 2001 р. і до тепер). Кожен старий гербарний зразок має робочу етикетку (за виключенням зразків із втраченою етикеткою), новітні гербарні зразки містять чистові етикетки (12 х 5 см). Інформація про кожен зразок занесено до створеної в Microsoft Office Access бази даних, кожному зразку присвоєно індивідуальний номер. База даних PHEO включає наступні поля: інвентарний номер, вид, автор, район місцезнаходження, місцезростання, примітка, число, місяць, рік збору, колектор (Leg.), автор визначення (Det.), рід, родина, стан зразка 1 (зазначається якість зразка: “+” - повноцінний зразок, “-” – неякісний зразок (“-к”– без коренів, “-л” – без листя, “-г” – без генеративних органів), стан зразка 2 (зазначається стан зразка в гербарії: “+” – нормальне, “л-“ – зламаний, “е-“ – погризено (“!” – сильно), “п-” – сліди плісняви), примітка 1 (зазначається місце зберігання зразка (основний фонд, робочий гербарій, обмінний фонд) або куди передано (наприклад, до гербарія MW, MSKH, ін.), примітка 2 (особливості рослини на зразку, наприклад: колоски аномально збільшені, живородяща форма, жіночий екзкмпляр), примітка 3 (особливості гербарного зразка, наприклад: зразок розміщено на декількох аркушах). На основі електронної бази даних для полегшення користування відвідувачів планується створення паперовоїх картотеки.

Загальний фонд гербарія Карадазького природного заповідника складає зараз 11 145 гербарних зразків, в тому числі 10 855 – вищі рослини, 199 – мохи, 191 – лишайники.

Зразки мохів і лишайників розміщені в пакетах розміром 12 х 16 см і зберігаються в коробках розміром 42 х 28 х 14 см. Вищі судинні рослини розміщені в сорочках із стандартної газетної сторінки, частина зразків змонтована на картонні підкладки 42 х 29 см. Гербарій вищих рослин зберігається в спеціальних картонних коробках розміром 50 х35 х30 см. Для боротьби з комахами-шкідниками гербарний фонд щорічно підлягає проморожуванню. З цією метою коробки з матеріалами на добу поміщають в морозильну камеру з температурою – 20°С.

Інсерація матеріалів ведется за родинами в алфавітному порядку.

Всі гербарні збори Карадазького природного заповідника можна розділити на пять основних груп: 1) збори з території заповідника; 2) збори з інших регіонів Криму; 3) збори з віддалених областей (збори Л. Миронової (1977 р.) із заповідника Аксу-Джабагли (Західний Тянь-Шань, Казахстан), Л. Каменских (2004–2006 рр.) з Ярославля (Росія); збори Л. Миронової (1982 р.) з Дніпропетровської обл.; збори Л. Каменских, І. Потапенко, В. Лєтухової (2005–2006 рр.) з Донецької обл., заповідника „Кам’яні могили”; 4 – культурна флора та інтродуценти (або екзоти), зібрані в парках Південного берегу Крима (збори І. Потапенко, Л. Миронової, Л. Каменських, В. Нешатаєвої); 5 – довідковий гербарій (гербарні зразки з втраченими етикетками).