Гербарій судинних рослин

А. Барбарич, В. Бессер, Г. Бачурина, Г. Бiлик, Й. Бойко, Є. Бордзиловський, Є. Брадiс, О. Вiсюлiна, К. Гольде, Ф. Гринь, М. Гродзинський, Н. Десятова-Шостенко, Я. Дідух, Д. Доброчаєва, Д. Дубина, М. Дубовик, О. Дубовик, Б. Заверуха,А. Зап'ятова, Д. Зеров, С. Зиман, А. Ільїнська, Є. Карнаух, З. Катiна, Ю. Клеопов, М. Клоков, М. Котов, М. Косець, В. Косих, А. Краснова, Л. Крицька, Г. Кузнецова, Є. Лавренко, О. Ловелiус, В. Лоначевський, Н. Лоскот-Скрипник, В. Монтрезор, С. Морозюк, О. Мринський, С. Мосякiн, Т. М’якушко, П. Оксіюк, А. Окснер, П. Опперман, О. Оптасюк, О. Орлов, М. Пiдоплiчко, В. Протопопова, О. Прядко, А. Ракочі, П. Рогович, Л. Сипайлова, Г. Смик, В. Талiєв, I. Тимченко, М. Турчанінов,М. Федорончук, О. Фомін, О. Царенко, В. Черняев, В. Чопик, М. Шевера, Ю. Шеляг-Сосонко, Г. Ширяєв, Н. Шиян, І. Шмальгаузен, M. Bieberstein, E. Gilibert, ін.

Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України;

Шиян Наталія Миколаївна, к.б.н., куратор гербарію KW, куратор гербарію судинних рослин;

Дудка Ірина Олександрівна, д.б.н., чл.-кор. НАН України, куратор мікологічного гербарію;

Кондратюк Сергій Якович, д.б.н., проф., куратор ліхенологічного гербарію;

Вірченко Віталій Михайлович, к.б.н., куратор бріологічного гербарію;

Царенко Петро Михайлович, д.б.н., проф., куратор альготеки;

Безусько Людмила Герасимівна, к.б.н., куратор палінотеки

Дяченко Ірина Іванівна, провідний інженер

«Національний гербарій України».

Гербарій Інституту ботаніки НАН України відомий далеко за межами нашої держави. Його внесено до міжнародного гербарного списку Idex Herbariorum за акронімом KW. Він є одним з 40 найбільших світових гербарних колекцій та другим на теренах Східної Європи (Index Herbariorum, 1990; Гербарії Україниб 1995; Гербарiй Iнституту ботанiки, 2002). За кількістю одиниць зберігання, наявністю типових матеріалів, історичних колекцій та характером кураторської роботи KW належить до регіональних гербаріїв, які в географічному відношенні охоплюють конкретну країну та суміжні географічні території. Його матеріали є основою для написання таких фундаментальних флористико-таксономічних зведень як „Флора України”, „Определитель высших растений Украины”, „Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist”, „Червона книга України. Рослинний світ”, „Екофлора України”, „Флора грибів України”, „Fungi Ukraine. A Preliminary Checklist”, „Флора печіночних та сфагнових мохів України”, „Флора мохів Української РСР”, Флора лишайників України”, „Визначник прісноводних водоростей України”, „Флора континентальних водоемов Украины”, “Флора водоростей України” та ін. Гербарні матеріали KW використовувалися для написання крупних світових зведень таких як „Флора СССР”, „Флора Восточной Европы”, „Определитель лиственных мхов средней полосы и юга европейской части СССР”, “Определитель пресноводных водорослей СССР”, „Определитель лишайников СССР”, „Flora Polska”, “Flora Europaea” та низці інших праць, присвяченим конкретним систематичним групам рослин та грибів.

Гербарій KW був створений у жовтня 1921 р. (Історія Академії наук України, 1993). Фундатором та першим його куратором був акад. О. Фомін, а першими штатними співробітниками – П. Оксіюк (науковий співробітник) та Д. Зеров (консерватор) (Зеров, 1924; Институт ботаники им. Н.Г. Холодного, 1971, 1976). У 1921 р. та на початку 1922 р. гербарні фонди KW знаходилися в приміщенні 1-й київської гімназії (тепер Жовтий корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка), пізніше вони були переміщені до будинку Ольгинської гімназії по вул. Терещенківській 4, де знаходяться і до тепер (Історія Академії наук України, 1993).

З початку функціонування KW його співробітники дбали про накопичення гербарного матеріалу, його оформлення та формування наукових колекцій. Відомо, що першими фондовими матеріалами KW стали збори П. Сюзева, зібрані в Галичині, а також збори С. Єгорова, Д. Зерова та П. Оксіюка. З метою поповнення гербарних фондів, співробітники Кабінету на початку 1922 р. розіслали прохання до різних ботанічних установ і окремих ботаніків надсилати до гербарію свої матеріали. Тому на початку 1923 р. в гербарні фонди нараховували біля 5 000 аркушів судинних рослин (Зеров, 1924; Історія Академії наук України, 1993). В 1923-1924 рр. розпочато обмін гербарними матеріалами з ботанічними установами України та інших країн. В цей період гербарій поповнюється матеріалами з Кавказу (О. Фомін), Туркестану (В. Різніченко), Сибіру (Ю. Канівський), Криму та Білорусії (А. Окснер), а також особистими зборами від ботаніків В. Різниченко, С. Іллічевського, Г. Неводовського, М. Дубовика, Ю. Каневського, М. Гродзинського, А. Ракочи, Н. Гоморака, М. Підоплічка, С. Постриганя, Г. Липківської, О. Єгорової, ін. та студентів вищих навчальних закладів Києва. В результаті наполегливої роботи з кожним роком кількість гербарних матеріалів зростала. Так на 1923 р. в Гербарії нараховувалось 13 000 гербарних аркушів судинних рослин і 2 100 пакетів спорових рослин (Історія Академії наук України, 1993).

У 1924 р. з 15 000 гербарних зразків в окрему колекцію було виділено ліхенологічний гербарій – „гербарій обрісників (Lichenes)”, як він називався на той час. Над його створенням працювали О. Архімович та А. Окснер (Зеров, 1924; Кондратюк, без ніс, Навроцька, 1993; Вассер, Дудка, Крицька та ін., 1996), останній протягом наступних п’ятдесяти років був незмінним куратором цієї колекції. У тому ж 1924 р. було „приступлено до організації мохового та грибного гербаріїв”, колекції яких активно формувалися в наступні роки. Так, наприклад, відомо, що бріологічна колекція на 1928 р. вже складала 2 850 зразків.

Після об’єднання Ботанічного кабінету та Науково-дослідного інституту ботаніки Упрнауки в Інститут ботаніки АН УРСР, з квітня 1931 р. для Гербарію KW починається новий етап свого функціонування в структурі цієї установи. В цей період до його фондів надійшли гербарні матеріали зібрані співробітниками Науково-дослідного інституту ботаніки Упрнауки за час його існування з 1924 р. та гербарії, які історично зберігалися в Київському університеті. Тридцяті роки ХХ ст. стали роками стрімкого накопичення фондів Гербарію KW за рахунок зборів співробітників Інституту, які плідно працювали над дослідження флористичного різноманіття України. Серед довоєнних колекторів помітне місце у KW займають матеріали таких співробітників Інституту, як О. Фомін, Д. Зеров, А. Окснер, П. Оксіюк, М. Пiдоплiчко, А. Лазаренко, З. Гіжицька, М. Дубовик, Є. Бордзіловський, М. Гродзинський, С. Іллiчевський, С. Постригань, Ю. Клеопов, ін. (Зеров, 1924; Історія Академії наук України, 1993, 1998; Гербарії України, 1995; Вассер, Дудка, Крицька та ін., 1996; Гербарiй Iнституту ботанiки, 2002;). Саме у 1930-ті роки були створені ще дві колекції Гербарію KW – альготека та палінотека (про ці та інші колекції, що складають підрозділи KW читайте нижче у відповідних розділах цього видання).

В цілому „київське” ядро колекцій KW було повністю сформовано в довоєнний період. В повоєнні роки до Інституту ботаніки були передані гербарні матеріали з м. Харкова, в тому числі крупні історичні колекції В. Черняева та Н. Турчанінова, що значно збільшило кількісний склад фондів KW та розширило географію зборів. Серед колекторів харківських гербаріїв були М. Клоков, М. Котов, О. Прянишников, М. Алексеєнко, М. Куксiй, А. Алексеєв, Н. Десятова-Шостенко, М. Рижутiн, П. Опперманн, П. Козлов, Ф. Левiна, І. Зоз, С. Лавренко та ін. З моменту об’єднання „київських” і „харківських” гербарних колекцій завершилося формування загальної структури Гербарiю KW (Гербарiї України, 1995; Вассер, Дудка, Крицька та ін., 1996; Гербарiй Iнституту ботанiки, 2002).

Важливою віхою в функціонуванні Гербарію KW та особливо колекції судинних рослин, стало видання в 1935 р. першої ексикати судинних рослин флори України (Центурія І, № 1 – 100), яку підготував Ю. Клеопов. В неї увійшли матеріали зібрані в період з 1926 по 1932 рр. з різних куточків України (Барбарич, 1972; Шиян, 2006, 2008). В подальшому це видання виходило зі значними часовими перервами. Так Центурія ІІ (№ 101 – 200) вийшла в 1961 р.; Центурія ІІІ (№ 201 – 250) – в 1993 р.; Центурія ІІІ (№ 251 – 300) – в 2006 р.; Центурія IV (№ 301 – 350) – в 2010 р.

Період 1950 – 1990 рр. був часом активного накопичення гербарних матеріалів у фондах KW. В гербарії судинних рослин за рахунок низки досліджень та монографічних опрацювань таксонів для „Флор” та „Визначників” флористичні колекція поповнювався за рахунок зборів М. Котова, А. Барбарича, Д. Доброчаєвої, О. Дубовик, В. Протопопової, Б. Заверухи, В. Чопика, Ю. Шеляг-Сосонка, Т. Омельчук-М'якушко, С. Морозюк, О. Мринського, В. Ткаченка, А. Краснової, А. Кузьмичова, Т. Андрiєнко, З. Саричевої, Л. Панової, Л. Крицької, Н. Лоскот-Скрипник, С. Зиман, А. Ільїнської, Я. Дiдуха, М. Федорончука, Л. Сипайлової, Д. Дубини, та iн. Кругосвiтнi рейси на науково-дослідних суднах „Дмитрий Медведєв” та „Академік Вернадський” збагатили колекцію світової флори зборами Д. Доброчаєвої, Л. Сипайлової, Б. Заверухи, Л. Мусатенко, А. Чернявського.

Починаючи з 1990-х років спостерігається спад нових гербарних надходжень до фондів KW, що було пов’язано з соціально-економічними процесами в державі, який призвів до значного скороченням експедиційних виїздів співробітників Інституту та різкого скорочення гербарного обміну. В останнє десятиріччя надходження до фондів KW складає в середньому біля 14 000 одиниць зберігання (о.з.) в рік, з них тільки 4 – 5 тис. о.з. становлять новонадходження від співробітників Інституту та ботаніків інших установ України передані до KW, інші – це гербарії попередніх років, які поступово з запасників вливаються в основний фонд Гербарію. В період спаду надходжень нових матеріалів в KW основна увага наукового та інженерного штату зконцентрована на науково-технічнму опрацювання колекцій, інвентаризації фондів, створенні електронних баз даних, складанні покажчиків та каталогів колекцій, видання ексикат. Яскравим прикладом такої роботи є проведення типіфікації видів описаних з території України у фондах гербарию судинних рослин, яка дала можливість виявити та вилучити з основних фондов (крім історичних колекцій) автентичні зрачки, на основі яких сформувалася Колекція типів судинних рослин, а результати цих досліджень викласти у низці публікацій присвячених цьому питанню в серійних наукових виданнях.

На сьогодні Гербарій KW складається з шести основних підрозділів – гербарію судинних рослин (1 722 524 о. з.), мікологічного (86 520 о.з.), ліхенологічного (47 590 о.з.), бріологічного (37 149 о.з.), фікологічного (альготеки) (30 200 о.з.) гербаріїв та палінотеки (1 109 о.з.). Крім фондових матеріалів в Гербарії KW є збори попередніх років, які потребують в першу чергу технічного оформлення та переведення їх з запасників до основного фонду. За приблизними оцінками в них міститься від 100 000 до 130 000 зразків.

ГЕРБАРІЙ СУДИННИХ РОСЛИН

Більша чатина фондових матеріалів Гербарію KW приподає на колекцію судинних рослин, яка на сьогодні складає 1 722 524 г.з., які розподілені між 13 колекціями. Вони містять гербарні матеріали починаючи з кінця XVIII ст. до сьогодні. Протягом свого існування кураторами гербарію судинних рослин були О. Фомін, Є. Бордзіловський, А. Барбарич, Т. Омельчук-М’якушко, Л. Крицька. Зараз його роботою курує Н. Шиян.

За виключенням „Колекції типів судинних рослин” та обмінного фонду колекції Гербарію судинних рослин умовно можна поділити на географічні (матеріали яких охоплюють певну географічну територію) та меморіальні або іменні (колекції, що в минулому належали відомим вченим або ботанікам-аматорам). До географічних колекцій KW належать „Гербарій флори України”, „Гербарій країн СНД”, „Гербарій світової флори”; до іменних – гербарії Ж. Жілібера, В. Бессера, М. Турчанінова, В. Черняєва, І. Шмальгаузена, О. Роговича, Й. Бойка, М. Клокова.

Гербарій флори України

Гербарій флори України – найбільша за об’ємом колекція в KW. Вона нараховує близко 930 000 гербарних зразків судинних рослин з усіх куточків України. Найстарiшi матеріали цієї колекції, якi датуються минулим столiттям, належать Ф. Маршалу фон Бiберштейну (з територiї колишньої Харкiвської губернiї та Криму), В. Бессеру, А. Андржійовському (Правобережна Україна, Причорномор’я), П. Роговичу, В. Монтрезору (Подiлля), В. Черняєву, В. Талiєву, Г. Ширяєву (лiвобережна Україна, частково Крим), К. Гольде (Крим), В. Лоначевському (околицi Києва) та iн. Значне місце серед гербарних матеріалів колекції флори України посідають зразки, зiбранi М. Котовим (вся територія України), А. Барбаричем (Полiсся, Закарпаття, Донбас, Крим), Д. Доброчаєвою (Карпати, Полiсся, Степ, Донбас, Крим), О. Вiсюлiною (Правобережний Лiсостеп i Степ), Ю. Клеоповим (Донбас, Київська, Черкаська, Хмельницька обл.), Є. Карнаух (Донбас, Крим), М. Клоковим (Харкiвська обл, Причорномор'я, Крим), Г. Кузнецовою (Захiдний Лiсостеп, Причорномор'я, Крим), Г. Бiликом (Правобережна Україна, Лiсостеп, Степ, Крим), Д. Афанасьєвим (луки України), Ф. Гринем (Лiсостеп, Степ, Крим), Д. Зеровим (Карпати, Полiсся, Полтавська та Черкаська областi), А. Окснером (Херсонська, Кiровоградська областi), А. Зап'ятовою (Закарпаття, Полiсся), З. Катiною (Правобережна Україна), Є. Лавренком (Харкiвська обл., Донбас, лiвобережжя Лiсостепу та Степу), М. Косцем (Карпати, Донбас), Є. Брадiс (Карпати, Полiсся) О. Дубовик (Донецький Лiсостеп, Карпати, Крим та iн.), В. Протопоповою (Причорномор’я, Крим, Полiсся та iн.), Б. Заверухою (Волино-Подiлля), О. Мринським (Лiвобережний Лiсостеп), С. Морозюк (Донбас, Крим, Закарпаття), Т. М’якушко (окол. Києва, Крим, Донбас), А. Красновою (Приазов’я), Н. Лоскот-Скрипник (Присивашшя, Крим), Л. Крицькою (Причорномор’я, Крим, Приазов’я, Західний Лісостеп), С. Зиман (Закарпаття, Донбас, Крим, Карпати), В. Чопиком (Карпати), В. Осичнюком (Причорномор’я, Приазов’я), Л. Пановою (Приазов’я), Ю. Шеляг-Сосонком (Прикарпаття, Полiсся), З. Саричевою (Лiвобережний Лiсостеп), В. Ткаченком (Приазов’я, Донбас), Т. Андрiєнко (Полiсся), Л. Сипайловою (Полiсся), Д. Дубиною (Причорномор’я), Я. Дідухом (Крим), В. Новосадом (Крим), С. Мосякiним (Полiсся, Крим, Карпати), І. Коротченко (Крим, Карпати, Лісостеп), Т. Фіцайло (Київське плато, Крим), Н. Шиян (Карпати, Полісся, Крим), О. Орлов (Полісся), Д. Якушенко (Полісся), та iн.

В процесi таксономiчного вивчення окремих родин та родiв флори України зiбраний серiйний гербарний матерiал Д. Доброчаєвою (Boraginacea, Asteraceae (Centaurea L.)), О. Дубовик (Poaceae, Fabaceae (Astragalus L., Genista L.), Asteraceae (Centaurea L.), Rubiaceae (Galium L.)), Л. Крицькою (Fabaceae (Astragalus L., Lotus L., Onobrychis Mill., Medicago L.), Asteraceae (Achillea L.), Caryophylaceae (Herniaria L., Otites Adans., Stellaria L., etc.)), Т. М'якушко (Alliaceae), В. Протопоповою (Asteraceae (Artemisia L., Erigeron L., Xanthium L.), Chenopodiaceae, Amaranthaceae,), А. Iльїнською (Brassicaceae), М. Федорончуком (Apiaceae, Fabaceae (Vicia L.), Rosaceae (Crataegus L.), Caryophyllaceae (Dianthus L., Silene L., etc.), О. Царенко (Gypsophila L.), М. Шеверою (Chamaecytisus Link, Cerastium L., Oenothera L.), А. Чернявським (Salvia L.), C. Зиман (Ranunculaceae, Alliaceae), О. Ловелiус (Alchemilla L.), С. Мосякiним (Chenopodiaceae, Amaranthaceae, Asteraceae (Artemisia L.)), I. Тимченко (Orchidaceae), Н. Шиян (Gentianaceae, Droseraceae, Lemnaceae, Alismataceae, Asparagaceae), О. Оптасюк (Linaceae), І. Ольшанський (Juncaceae), О. Корнієнко (Aster L.). В Гербарiї зберiгаються колекцiї вiкових стадiй представникiв родин Ranunculaceae, Rosaceae, Fabaceae (С. Зиман), Rosaceae (Potentilla L.) (Т. Мякушко).

Останнім часом увага українських дослідників зосереджена на антропогенній трансформації флори, тому в фондах Гербарiю судинних рослин KW помітне місце займають зразки синантропної флори, які були зібрані співробітниками нашого Інституту М. Котовим, В. Протопоповою, С. Мосякiним, М. Шеверою, Л. Зав’яловою.

Колекція судинних рослин мiстить матерiали з групи раритетних видiв фдори України та "Європейського червоного списку тварин i рослин, що знаходятся пiд загрозою знищення у всесвiтньому масштабi", які стали основою інформації про їх поширення в Україні під час роботи над останніми виданнями «Червоної Книги України» (2009 р.) та «Зеленої книги України» (2009 р.).

Всі матеріали колекції флори України розміщені за системою А. Енглера, в межах роду зразки розкладені за алфавітом. Починаючи з 2003 р. матеріали колекції (в першу чергу матеріали, що інсеруються) оформляються за єдиним стандартом та інвентаризуються. Нумерація зразків проводиться шляхом стандартної нумерації та за допомогою штрих-кодів. Гербарні зразки розміщені вільно або монтовані на картонних аркушах 29 х 41 см, як правило у верхньому правому кутку штамп Гербарію KW, у нижньому правому кутку – етикетка(и) до зразка.

Гербарні зразки загорнуті в сорочки білого паперу. Зразки одного виду по 10 -15 вкладені в загальну паперову обгортку з цупкого паперу із зазначенням виду рослин. Таким чином розміщені зразки зв’язуються в картонні папки в кількості 50 – 80 в кожній. Кожна папка містить паперову витяжку на якій зазначено родину, роди та види, щознаходяться в папці.

Поповненя колекції як і раніше йде шляхом нових матеріалів, які надходять від співробітників та аспірантів Інституту, передачі на постійне зберігання від ботаніків різних установ України, шляхом обміну та шляхом інсерації нефондових матеріалів із запасників KW. Основними колекторами Гербарію судинних рослин протягом останніх десяти років є С. Зиман, В. Протопопова, М. Федорончук, С. Мосякін, А. Ільїнська, Т. Андрієнко, О. Прядко, М. Шевера, Д. Дубина, Я. Дідух, О. Царенко, І. Тимченко, Н. Шиян, О. Булах, Д. Якушенко, І. Коротченко, Т. Фіцайло, О. Орлов, В. Мінарченко, Т. Соломаха, В. Гончаренко, С. Панченко, В. Коломійчук, Л. Губар, О. Оптасюк, О. Булах, С. Жигалова, Л. Зав’ялова, І. Ольшанський та ін.

Гербарій флори СНД

Гербарій флори СНД серед географічних колекцій судинних рослин займає друге місце за кількістю гербарних аркушів (біля 270 000). Його матеріали охоплюють Східну Європу та Азію в межах кордону колишнього СРСР. Його фонди формувалися головним чином за рахунок зборів співробітників Інституту ботаніки та обміну, який до 1990-х активно вівся між гербаріями колишнього СРСР. Серед колекторів цього гербарію помітне місце замають матеріали М. Котова (Молдова, Бiлгородська область РСФСР, Латвiя, Кавказ, Башкиртостан, Сибiр, Центральний Тянь-Шань), Є. Бордзіловського (Біларусь, Вiрменiя), А. Окснера (Далекий Схiд), Ю. Клеопова (Молдова, Тамбовська, Орловська обл. Росiї), М. Введенського (Кавказ), О. Дубовик (Литва, Карельський перешийок, пiвдень Середньоросiйської височини, Нижнiй Дон, Захiдне Закавказзя, Пiвденний Урал), Д. Доброчаєвої (Кавказ, Сибiр, Середня Азiя, Далекий Схiд), Б. Заверухи (Середня Азiя, Кавказ, Далекий Схiд), Л. Сипайлової (Камчатка, Курiли) та iн.

В цій колекції зібраний багатий матеріал з окремих систематичних груп: Asteraceae (Асhillea L., Centaurea L., Hieracium L., Senecio L.), Campanulaceae (Campanula L.), Caryophyllaceae (Dianthus L., Silene L.), Chenopodiaceae (Chenopodium L., Salsola L.), Cyperaceae (Carex L.), Fabaceae (Astragalus L. L., Medicago L.), Lamiaceae (Ajuga L., Phlomis L.), Poaceae (Bromus L., Festuca L., Stipa L.), Polygonaceae (Polygonum L.), Ranunculaceae (Anemone L., Ranunculus L.), Rosaceae (Rosa L.), Scrophulariaceae (Pedicularis L.) та iн.

Всі матеріали колекції розміщені за системою А. Енглера. В межах виду зразки розкладені за ботанiко-географiчними районами "Флоры СССР". В технічному відношенні гербарні зразки та етикетки до них вільно лежать в паперових сорочках, часом без підкладок. Зразки одного виду вкладені в загальну обгортку з цупкого паперу з зазначенням назви виду на ній. Зразки, які надійшли до колекції в останні 5 років оформлені за загальним стандартом (див. попередню колекцію) та мають інвентарний номер. Новонадходження до колекції фактично припинилися, тому останніми роками вона поповнюється за рахунок не фондових матеріалів із запасника KW та зразками співробітників Інституту (збори Я. Дідух (Алтай), Н. Шиян (Прибайкалля), О. Корнієнко (Прибайкалля)), обміну та подарунків (збори В. Тихомирова (Білорусь)).

Гербарiй свiтової флори

Гербарiй свiтової флори нараховує біля 175 000 гербарних зразків, які репрезентують видове різноманіття усіх континентів земної кулі. Фонди цієї колекції демонструють результати плідного міжнародного обміну між KW та більш як 40 гербаріями світу. Тут є зразки отримані з Австралiї, Австрiї, Болгарiї, Великобританiї, Канади, Польщi, Чехiї, Словаччини, США,Фiнляндiї, та iн. Частина матеріалів, становлять збори співробітників Інституту ботаніки, зiбранi пiд час кругосвiтнiх експедицiй на науково-дослiдних суднах "Академiк Вернадський" та "Дмитрий Менделеев", а також під час приватних поїздок та закордонних відряджень. Так сюди надійшли зразки з Середземномор'я та Сейшельських островiв (збори Д. Доброчаєвої, Л. Сипайлової, Л. Мусатенко, Б. Заверухи, А. Чернявського), з Болгарії (збори М. Котова, С. Зиман, О. Булах), з Італії (збори Д. Доброчаєвої), Канади (збори Д. Доброчаєвої), з Чехії (збори М. Федорончука, М. Шевери), з США (збори С. Мосякіна), з Іспанії (збори Я. Дідуха), з Польщі (збори Я. Дідуха, М. Шевери).

Матеріали колекції розміщені за системою А. Енглера. В технічному відношенні вона подібна до попередньої. Колекція має ретельно вивірену картотеку. Колекція практично не інвентаризована (інвентарні номери є лише у зразків, які надійшли в останні 5 років). Надходження до Гербарію флори світу останніми роками не значні, переважно за рахунок обміну між KW та гербариями Польщу (WRSL, KRA, KRAM), США (МО) та Фінляндії (TUR).

Колекція типів судинних рослин

Колекція типів судинних рослин формувалася в останні 20 років в процесі кропіткої роботи відділу систематики та флористики судинних рослин повязаної з типіфікацією таксонів описаних з території України (Гербарiй, 2002; Драпайло, Антоненко, 2003). Крім цього до колекції увійшли матеріали новоописаних видів, переданих авторами для зберігання в KW та автентичні матеріали віднайдені в основних гербарних фондах. На сьогодні колекція типів судинних рослин складається з 1 900 гербарних зразків 662 видів 169 родів 52 родин флори України та світу. Колекція багата голо-, ізо-, лекто та паратипами. Тут зберігаються гербарні зразки видів, описаних такими видатними українськими ботаніками, як М. Клоков, М. Котов, Ю. Клеопов, М. Попов, Н. Десятова-Шостенко, Є. Бордзиловський, О. Вісюліна, І. Зоз, Д. Сакало, В. Хражановський, Є. Кондратюк, Д. Доброчаєва, Б. Заверуха, О. Дубовик, Т. Омельчук-Мякушко, В. Собко, А. Краснова, Л. Крицька, В. Остапко та ін. Серед матеріалів колекції зберігаються, наприклад, автентичні зразки Achillea inundata Kondr. (holo-, isotypus), Artemisia dniproica Klokov (holotypus), Anthemis subtinctorium Dobrocz. (holotypus, sp. auth.), Betula klokovii Zaverucha (isotypus), Centaurea appendicata Klokov (paratypus), C. sarvanica Klokov (lectotypus), Centaurium talyevii Klokov, (sp. auth), C. turcomanicum Klokov (sp. auth), Lepidium borysthenicum Kleopow (holo-, paratypus, sp. auth), Myosotys ludomilae Zaverucha (hоlotypus), Polygonum andrzejowscianum Klokov (holotypus), P. hypanicum Klokov (holotypus ), P. zaporoviense Klokov (holotypus), Rosa maeotyca Dubovik (paratypus), R. minimalis Chrshan. (holotypus), Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova (isotypus) та ін. Останніми роками до колекції надійшли Astragalus visunicus Kuczerevskij (holotypus, paratypus), Barkhausia pseudoalpina Klokov (lectotypus, рaratypi), Coryspermum stenopterum Klokov (paratypus), Draba pygmaea Turcz. ex N.Busch (syntypus, isolectotypus), Cithareloma lehmannii Bunge (isolectotypus), C. vernum Bunge (syntypus), Dontostemon brevipes Bunge (syntypus), D. micranthus C.A.Mey (syntypus), D. grandiflorus Bunge (syntypus), D. scorpioides Bunge (syntypus), Festuca arietina Klokov (isotypi), Festuca x polovina Bednarska, Erysimum versicolor (Bieb.) Andrz. var. runcinata (syntypus, sp. authent.), Forsetia spathulata Kar. et Kir. (isolectotypus), Isatis frutescens Kar. et Kir. (isolectotypus), Is. emarginata Kar. Et Kir. (isolectotypus), Is. platycarpa Bunge (syntypus), Lepidium cordatum Willd. Ex Stev. var. ovato-orbiculatum Trautv. (syntypus), L. coronopifolium Fisch. var. songaricum (Schrenk.) Trautv. f. puberulum Trautv. (syntypus), Matthiola chenopodifolia Schult (isolectotypus), M. deflexa Bunge (sp. authent.), M. stoddartii Bunge (syntypus), Minuartia hypanica Klokov (holotypus), Neslіa paniculata Fisch. et Mey (isolectotypus), Hutschinsia pectinata Bunge (isolectotypus), Octoceras lohmannianum Bunge (syntypus), Pachypteridium lamorocarpum Bunge (syntypus), Physolepidion repens Schrenk. (isolectotypus), Puccinella pseudoconvoluta Klokov (lectotypus), P. syvaschica Bilyk (lectotypus) а ін. Матеріали колекції типів судинних рослин у 2005 - 2009 роках були повністю монтовані на білі картонні аркуші стандартного розміру 29 х 41 см. Кожен аркуш міститься в білій паперовій обгортці-сорочці. Матеріали, які відносяться до одного таксону вкладені в окрему паперову папку з назвою таксону на ній. Матеріали в колекції розміщені за абетковим принципом. Для цієї колекції створено електронну базу даних та каталог (Аніщенко, Сіренко, 2003; Аніщенко, Сіренко, Гурінович, 2004).

Iменнi гербарнi колекцiї

Iменнi гербарнi колекцiї KW складають раритетний світовий науковий фонд і за об’ємом становлять п’яту частину всього гербарію судинних рослин, нараховуючи 309 780 одиницю зберігання. Кожна з колекцій є унікальною за своїм складом, містить значну кількість автентичних матеріалів, несе інформацію про видовий склад певної території, відображає характер та науковий рівень певної історичної епохи в умовах якої формувалася колекція. В KW зберігаються вісім меморіальних гербарних колекцій, а саме гербарії: Ж.Е. Жілiбера, В.Г. Бессера, В.М. Черняєва, М.С. Турчанінова, О.С. Роговича, I.Ф. Шмальгаузена, Й.К. Бойка та М.В. Клокова.

Гербарій Ж. Жілібера. Серед історичних колекцій KW, найстарішою є колекція французького ботаніка Жана Емануела Жілібера (1741 – 1814). Її наукову та історико-культурну цінність визначають автентичні зразки таксонів, описаних самим Ж. Жілібером (Rubia nectandra Gilib., Cornus alba Gilib., Ulmus foliaceae Gilib., Ranunculus foeniculaceus Gilib. еа ін.), гербарні збори кінця XVIII початку XIX ст. з території Франції, Білорусі, Польщі, країн Балтії, Іспанії, Єгипту, Сибіру та ін. та особливості оформлення, які демонструють норми і вимоги до гербарїїв того часу. Ця колекцій формувалася біля 20 років по 1782 р., коли в наслідок не з’ясованих обставин Ж.Е. Жілібер залишив Вільно, де працював на той час (Краснова, Кузьмичов, 1976, 200; Daszkiewicz, 1995; Шиян, Оптасюк, Зав’ялова, 2010). Спочатку гербарій Ж. Жілібера залишався у Вільненському університеті, а після закриття останнього у 1841 р. був переданий до Університету Св. Володимира у Києві, де зберігався до Другої світової війни. У 1943 р., під час визволення Києва, окупанти разом з іншими раритетами спробували вивезти цю колекцію до Німеччини, але вона була віднайдена в прикордонній Польщі і повернута до Інституту ботаніки АН України.

До останнього часу не існувало точної кількісної характеристики колекції Ж. Жілібера Гербарію KW (Краснова, Кузьмичов, 1976, 2000; Барбарич, Котов, Омельчук-Мякушко, 1977; Daszkiewicz, 1995; Зав’ялова, Оптасюк, Шиян, 2009). Першою спробою її каталогізації була робота А. Краснової та А. Кузьмичова, яка стосувалася систематичної частини гербарію Ж. Жілібера (Краснова, Кузьмичов, 1976, 2000), в той час як флористична частина колекції до останнього часу не була опрацьована. З 2008 р. співробітниками KW Н. Шиян, О. Оптасюк та Л. Зав’яловою розпочато повну інвентаризацію колекції (Зав’ялова, Оптасюк, Шиян, 2009; Шиян, Оптасюк,Зав’ялова, 2010). Встановлено, що гербарій Ж. Жілібера нараховує 6 341 гербарний зразок, які містяться в 29 обтягнутих шкірою коробках та 12 картонних папках. Кожна коробка чи папка містить від 82 до 358 гербарних аркушів. В шкіряних коробках зберігається систематична частина гербарної колекції (29 папок, 4 429 гербарних аркушів), так званий “Herbarium Linneanum”, матеріали якого розміщені за системою К. Ліннея. Гербарні зразки монтовані на аркуші білого паперу розміром 44 х 28 та 43 х 27 см. Флористична частина колекції є сумішшю тих частин колекцій, які за життя Ж. Жілібера мали назви „Herbarium Grodnense” та „Hortus Grodnensis”, а також містить зразки зібрані в околицях м. Вільно (тепер м. Вільнюс, Литва). Увесь матеріал флористичного гербарію Ж.Е. Жілібера міститься в 12 папоках і нараховує 1912 гербарних аркушів, розміром 32 х 51 см. Крім судинних рослин в цій частині колекції знаходяться зразки мохів та лишайників.

На гербарних аркушах в обох частинах колекції знаходяться одна, або кілька рослин одного, або декількох видів одного роду. Кожен зразок містить латинську назву рослини, написану колектором прямо на аркуші, в правому нижньому кутку. Як правило родова назва наводиться повністю лише один раз, і вже на наступному аркуші колекції повторюється скорочено разом з видовим епітетом. Видові епітети на деяких зразках подані також в скороченому вигляді. Лише незначна частина зразків містять географічні дані загального характеру та дати (частіше рік) збору. В ряді випадків назва виду супроводжується розгорнутою приміткою систематичного змісту. Морфологічні відмінності між зразками рослин одного виду часто описані поряд із самими зразками, а останні помічені літерами грецького алфавіту ?, ?, ?. Значна частина систематичної колекції складається із зразків, зібраних або переданих з ботанічних садів або з гербарних колекцій інших дослідників і містить вказівку „hortus”. Після інвентаризації і впорядкування колекції її стан можна оцінити як задовільний. З метою збереження найбільш пошкодженого та автентичного матеріалу розпочато сканування таких зразків.

Гербарій В. Бесcера. Меморіальна колекція Віллібальда Готліба Бессера (1784 – 1842), видатного флориста, систематика, ботанiко-географа першої половини ХIХ ст., професора Імператорського університету Святого Володимира, в минулому учителя природознавства Кременецького ліцею, директора створеного ним ботанчного саду, нараховує більш як 60 000 гербарних аркушiв (Заверуха, 1984; Гербарії, 1995; Гербарій, 2002). Основу колекції становлять матерiали з територiї Правобережної України, Причорномор’я, колишньої Київської губернії, а також гербарні збори інших колекторів iз Захiдної та Схiдної Єропи, Кавказу, Сибiру, Iндiї, Африки, Австралiї, Америки та iн. Колекція багата автентичними гербарними зразками (в першу чергу голо- , лекто- та паратипами) низки таксонів, які описав сам В. Бессер. Серед них: Allium volhynicum Besser, A. flavescens Besser, Carlina onopordifolia Besser, Euphorbia volhynica Besser, Genista tetragona Besser, Lotus ambiguus Besser, Myosotis nemorosa Besser, Polygala decipiens Besser, Salvia cremenecensis Besser, Seseli peucedanifolia Besser, S. campestre Besser, Viola alba Besser, V. uliginosa Besser, Rosa gorenkensis Besser, R. klukii Besser та ін. В колекції містяться унікальні матеріали з Artemisia L., Rosa L., Veronica L. та iн., систематиці яких В. Бессер приділяв особливу увагу.

Зразки рослин вiльно лежать в обгортках iз грубого сiрого паперу (40 х 25 см), які звязані в пачки по 100 i бiльше екземплярiв. Загального каталогу колекція не має. Перелiк родин i родiв, які містяться в колекції та вiдмiтки про номери папок в яких відповідно знаходяться матеріали містяться в зошиті, який зберігається в KW. Зважаючи на технічний стан колекції в 1970-х роках частина колекції була перекладена в новий папір та папки, але більша частина гербарію В. Бессера залишилася технічно не переоформлена. Типові зразки в колекції виділені окремими паперовими витяжками, на яких зазначено назву таксону, та категорію зразка.

Колекція В. Бессера включає в себе гербарій його учня і колеги А. Андржiєвського, видатного натуралістаавтора професора Імператорського університету Святого Володимира (м. Київ) та Гімназії вищих наук князя Безбородька (м. Ніжин). Серед цих зборів знаходяться автентичні зразки таксонів описаних А. Андржiєвським з території України, а саме: Achillea mollis Andrz., Camelina microcarpa Andrz., Campanula farinosa Andrz., Cirsium fischerianum Andrz., Nepeta campestris Andrz., Polygonum paniculatum Andrz., P. daphnophyllum Andrz., Sedum collinum Andrz., Thesium diffusum Andrz. та iн. В бібліотеці Інституту ботаніки зберігається рукописний каталог колекції А. Андржiєвського (Гербарій, 2002).

Гербарій В.М. Черняєва. Гербарна колекція Василя Матвійовича Черняєв (1793–1871), професора Харкiвського унiверситету, видатного дослiдника флори пiвденно-схiдної та середньої частини Росії, була майже в повному об’ємі передана на зберігання до KW в повоєнні роки. Невелика частина (кількість не відома) залишилася в фондах Гербарію Харківського університету (CWU). За загальними даними колекція у повному обсязі нараховувала понад 37 000 г.з. (Прокудін, 1953; Гербарії, 1995; Гербарій, 2002). У географічному відношенні цей гербарій містить зразки з території Росiї, Францiї, Iталiї, Iспанiї, Швейцарiї, зібрані самим В. Черняєвим, його учнем I. Калениченко, та рядом інших колекторів. В колекції містяться автентичні зразки ряду таксонів, в тому числі Myosotis ucrainica Czern., Linaria sabulosa Czern. ex Klokov, Centaurea sumensis Kalen. та ін.). Гербарні зразки колекції в KW вільно лежать у видових обгортках сіро-синього паперу 41 х 29 см, складені у гербарнi пачки синього кольору. Кожна гербарна папка має паперову витяжку з номером. Основні частина колекції розміщена за системою А. Декандоля. В Гербарії KW є рукописний каталог колекція В. Черняєва, який являє собою широкоформатний зошит в якому наведено перелік видів колекції із зазначенням їх порядку, родини і роду, зазначено номер папки в якій вони зберігаються. Для кожного виду вказано місця збору у відповідності до етикетки на гербарному аркуші.

Крім нумерованих папок є матеріали колекції які містять ексикати та гербарні матеріали, які не увійли в основну частину колекції. Частина гербаріїв В. Черняєва з територiї України (Полтавська, Сумська, Харкiвська, Донецька областi) iнсеровано до колекції „Гербарiй флори України” KW.

Гербарій П. Роговича. Панас Семенович Рогович (1812 - 1878) професор Імператорського університету Святого Володимира в Києві, директор ботанічного саду, вiдомий флорист, палеонтогол, геолог, етноботанік X1X ст., автор "Обозрения семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры Киевского учебного округа..." (1869), "Обозрения сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний: Киевской, Черниговской и Полтавской" (1855). Його колекцiя, на основi якої були написанi зазначені вище праці, нараховує 12 260 гербарних аркушiв (1469 видiв iз 547 родiв i 92 родин) флори колишнього Київського Учбового Округу (Волинь, Подiлля, Київська, Чернiгiвська, Полтавська областi), над вивченням якої вчений працював протягом багатьох рокiв. Тут зберігаються гербарні матеріали зібрані його учнями і колегами з України, Молдови і Босії (Крицька, Шевера, 1999; Гербарій, 2002).

В Гербарiї зберiгаються автентичнi екземпляри Urtica kioviensis Rogow., Ulmus effusa Will. f. celtidea Rogow., Orobanche strumosa Rogow., та ін.. Серед гербарних зразків колекції є один екземпляр Berteroa incana L., зібраний відомим письменником М. Гоголем.

Зразки та етикетки до них монтовані на тонких паперових листах 38 х 24 см. Кожен гербарний зразок міститься к видовій паперовій обгортці. Зразки складені по папкам, кожна з яких в свою чергу вкладена в картонну коробку. Всього таких коробок 95, з грубого картону, кожна має наклейку: "Гербарий флори юго-западной России профессора А. С. Роговича". Гербарій О. Рогович не має каталогу. В KW є зошит до колекції з переліком родин, родів і видів, кількістю зразків та відміткою номерів коробки.

Гербарій І.Ф. Шмальгаузена. Гербарій Iвана Федоровича Шмальгаузена (1849–1894), професора Київського унiверситету, видатниого флориста, систематика, морфолога, палеонтолога, складається з 21 827 гербарних аркушів, 3840 видiв iз 97 родин та 848 родiв (Барбарич, Казанська, 1974; Гербарії, 1995; Гербарій, 2002). Ці матеріали розміщені в 120 коробках з грубого картону, кожна з яких має відповідну етикетку та номер. В колекції містяться як збори самого І. Шмальгаузена, так і зразки Й. Пачоського, В. Липського та ін., які були використані автором для написання відомих праць "Флора юго-западной России" (1886) та "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895–1897), Крім цих матеріалів в цій колекції містяться матеріали отримані по обміну з іншими ботаніками та ексикати. Всі матеріали колекції розміщені за системою А. Декандоля. Майже все гербарні зразки в колекції монтовані на підкладку 27 (28) х 39 (40) см з тонкого катрону на якій є єтикетка до зразка та штамп „Гербарий І.Ф. Шмальгаузена”. Гербарні зразки одного виду складені в папку на якій зазначена назва таксону. Каталогу колекція не має, але до неї є рукописний зошит, в якому є перелік родин, родів та видів відповідно до номеру коробки, в якій вони зберігаються. Серед зразків колекції зберігаються автентичні зразки низки видів описаних автором, наприклад, Clematis pseudoflammula Schmalh., Erodium beketowii Schmalh., Erysimum cretaceum Schmalh., Jurinea stoechadifolia Schmalh. та iн.

Гербарій М.С. Турчанінова. Найбільшою з меморіальних колекцій KW за обємом матеріалів є персональна колекція Миколи Степановича Турчанінова (1796 – 1863). Ця колекція створювалася протягом 35 рокiв (з 1828 року до кінця життя) шляхом власних зборів автора, обміну та купівлі гербарних колекцій вчених-ботанiків, його сучасниками, якi працювали в багатьох країнах світу (Лившиц, 1964; М'якушко, 1979; М'якушко, Глаголева, Мельник, 1979). Точної кількісної характеристики не існує. За загальною оцінкою вона складається з близько 150000 гербарних аркушів, які містять зразки біля 53000 видiв судинних рослин, серед яких є значна кiлькiсть автентичних зразків та типів видів, описаних ученим з різних континентів (Лившиц, 1964; М'якушко, 1979; М'якушко, Глаголева, Мельник, 1979). Серед колекторів цієї колекції крім М. Турчанінова є A. Бунге, E. Регеля, G. Bentham, А. Blanchet, E. Boissier, R. Brown, A. de Candolle, J. Claussen, J. Drummond, J. Hooker, С. Gardner, Т. Gilbert, А. Gray, C. Meyer, K. Ledebour, J. Linden, Th. Kotschy, W. Schimper, T. Thomson, N. Wallich, H. Zollinger, C. Zeyher, и др. В колекції зберігаються зразки з усіх континентів крім Антарктиди, ту містяться зразки з Пiвденної, Захiдної та Середньої Европи, Малої, Центральної та Пiвденно-Схiдної Азiї, островiв Океанiї, Австралiї, Африки, Пiвнiчної, Центральної та Пiвденної Америки. Гербарій М. Турчанінов насичений автентичними зразками, частина з яких була виділена і склала колекцію типів гербарію М. Турчанінова. Відомо, що за життя М. Турчанінов описав 172 роди та 1563 види, нові для науки з рiзних областей земної кулі. В колекції типів гербарію М. Турчанінова, яка була оформлена в 1970-х роках Т. М’якушко з колегами знаходиться 1120 гербарних зразкiв. Вони були виділені з загальної маси зразків колекції, перекладені в новий папір та монтовані зі збереженням стандартів гербарі. М. Турчанінова (М'якушко, 1979; М'якушко, Глаголева, Мельник, 1979; М'якушко, Сіренко, Глаголєва та ін.., 1981). Вцілому гербарій М. Турчанінова є досить складною в технічному відношенні колекцією. Переважна більшість гербарных аркушів містить по декілька (до 6) зразків одного виду з різних куточків світу, які вільно лежать в обгортці си

Аніщенко I. М., Сiренко I. П., Гурiнович Н. В. Комп’ютеризацiя колекцiї типових зразкiв Нацiонального гербарiю Iнституту ботанiки iм М. Г. Холодного НАН України // Укр. ботан. журн. – 2004. – 61, № 4. – С. 84–91.

Анiщенко I. М., Ситник К. М. Комп’ютеризацiя Нацiонального гербарiю України (KW): першочерговi та перспективнi кроки // Укр. ботан. журн. – 2007. – 64, № 5. – С. 634–642.

Барбарич А.І. Видання ексикат на території СРСР і деяких суміжних країн // Укр. ботан. журн. – 1972. – 29, № 3. – С. 384–386.

Барбарич А.І., Казанська Н.А. Гербарій І.Ф. Шмальгаузена – завершальний етап флористичних досліджень ХІХ ст. на півдні Росії // Укр. ботан. журн. – 1974. – 31, № 3. – С. 376 – 379.

Барбарич А.И., Котов М.И., Омельчук-Мякушко Т.Я. Центрально-

республиканский гербарий в Киеве // Ботан. журн. – 1977. – 62, №5. – С.764–769.

Гербарiї України. – Київ, 1995. – 126 с.

Гербарiй Iнституту ботанiки НАН Укра?ни KW /За ред. Л.I. Крицько?, С.Л. Мосякiна/. – Ки?в, 2002. – 142 с.

Драпайло (Шиян) Н.М. Антоненко С.І. Колекція типів судинних рослин гербарію Інституту ботаніки НАН України (KW) // Вісн. Луган. держ. пед. унів. – 2003. – 67, №11. – С. 111-114.

Заверуха Б.В. Наукова спадщина В.Г. Бессера та її значення для ботанічної науки (до 200-річя з дня народження) // Укр. ботан. журн. – 1984. – 41, № 5. – С. 98 – 100.

Зав’ялова Л.В., Оптасюк О.М., Шиян Н.М. Попередні результати інвентаризації колекції XVIII ст. французького ботаніка Ж.Е. Жілібера// В збірн.: Актуальні проблеми ботаніки та екології (матеріали міжнародної конференції молодих учених. 11-15 серпня 2009 р., м. Кременець). – Кременець, 2009. – C. 239 – 241.

Зеров Д. Ботанiчний кабiнет та гербарiй Укра?нсько? Академi? наук в м. Ки?вi // Укр. ботан. журн. – 1924. –2. – С. 86.

Институт ботаники им. Н.Г. Холодного. – К.: Изд-во «Наукова думка», 1971. – 103 с.

Институт ботаники им. Н.Г. Холодного. – К.: Изд-во «Наукова думка», 1976. – 83 с.

Історія Академії наук України (1918 – 1923). Документи і матеріали. К.: Наукова думка, 1993. – С. 102 – 104: 105 – 106; 126 – 136; 142; 148 – 161; 167 – 176; 178 – 184; 198 – 214; 222 – 238; 295 – 314; 321 – 322; 333 – 346; 356 – 415.

Історія Національної Академії наук України (1924 – 1928). Документи і матеріали. К.: НБУВ, 1998. – С. 177 – 178.

Кондратюк С.Я., Шевера М.В. Академік Олександр Васильович Фомін (02.05.1867 – 16.10.1935) – фундатор Гербарію KW Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України // Фомінія. – 2009. – № 1. – С. 6–23.

Котов М. И. Вклад украинских ботаников в изучение флоры УССР и СССР и организация Центрально-республиканского гербария в г. Киеве // Ботан. журн. – 1972. – 57, № 5. – С. 562–564.

Краснова А.Н., Кузьмичев А.И. Жан Эмануэл Жилибер (Jean Emanuel Gilibert) – ботаник линнеевской эпохи. – Рыбинск: ОАО „Рыбинский Дом печати”, 2000. – 112 с.

Краснова А.М., Кузьмичев А.І. Іван Емануїл Жілібер // Укр. ботан. журн. – 1976. – т. 33, № 1. – С. 93 – 94.

Крицька Л. I., Шевера М. В. Персональна колекція професора Панаса Роговича в Національному гербарії України (KW) // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, № 1. – С. 96 – 107.

Лившиц С.Ю. Жизнь и творчество замечательного русского ботаника-систематика Н.С. Турчанинова (1796-1863) (к столетию со дня смерти) // Ботан. журн. – 1964. – 49, № 5. – С. 752–766.

М'якушко Т. Я. Наукова спадщина М. С. Турчанiнова // Укр. ботан. журн. – 1979. – 33, № 6. – С. 647 – 651.

М'якушко Т. Я., Глаголева Н. Г., Мельник С. К. Гербарна колекцiя типовых зразкiв нових видiв М. С. Турчанiнова // Укр. ботан. журн. – 1979. – 36, № 1. – С. 85–90.

М'якушко Т. Я., Сiренко I. П., Глаголева Н. Г., Мельник С. К. Iнформацiйно-пошукова система гербарно? колекцii типових зразкiв новоописiв М. С. Турчанiнова // Укр. ботан. журн. – 1981. – 38, № 4. – С. 71–73.

Прокудін Ю.М. В.М. Черняєв: до 160-річчя з дня народження // Ботан. журн. АН УРСР. – 1953. – 10, № 4. – С. 86 – 90.

Список рослин гербарію флори УСРР, що його видає Інститут ботаніки Української Академії Наук. Центурія І (1934) (Опрацював Ю. Клеопов) = Sсhedae ad Herbarium florae Republicae Sowjeticae Ucrainicae ab Instituto botanico Academiae scientiarum Ucrainicae editum. Centuria I (1934) (Curativ G. Kleopow) – Київ: Вид-во УАН. – 1935. – 23 с.

Список рослин гербарію флори УРСР, що його видає Інститут ботаніки Академії наук Української РСР. Центурія ІІ (№ 101 - 200) (Куратори А.І. Барбарис, М.В. Клоков) = Sсhedae ad Herbarium florae Republicae Sovieticae Socialisticae Ucrainicae ab Instituto botanico Academiae scientiarum RSS Ucrainicae editum. Centuria II (Curatores A. Barbarycz et M. Klokov) – К.: Вид-во АН УРСР. – 1961. – 36 с.

Список сосудистых растений Гербария флоры Украины, издаваемого Институтом ботаники им. М.Г. Холодного Академии наук Украины. Выпуск 3 (№ 201 – 250) = Sсhedae ad Herbarium florae Ucrainicae ab Instituto botanico Academiae Scientiarum Ucrainicae editum. Fasciculus 3 (no 201 – 250) (Redactor responsabilis O. Dubovik). – Киев, 1993. – 28 с.

Список судинних рослин гербарію флори України, що його видає Інститут ботаніки НАН України. Центурія 3, частина 2 (№ 251 – 300) (Опрацювали Н.М. Шиян, М.М. Федорончук, В.І. Гончаренко, С.І. Антоненко) = Sсhedae ad Herbarium florae Ucrainicae exiccatae ab Instituto botanico NAS Ucrainicae editum. Cent. III, pars 2 (№ 251 – 300) (Curatores N. Syian, M. Fedoronczuk, V. Gonczarenko, S. Antonenko). - Київ, 2006. – 38 с.

Список судинних рослин гербарію флори України. Центурія IV, частина 1, № 300 – 325. (Опрацювали Н.М. Шиян, Корнієнко О.М., С.І. Антоненко) = Sсhedae ad Herbarium Florae Ucrainicae Exiccatae. Cent. IV, pars 1 (№ 300 – 325) (Curatores N. Syian, O. Kornienko, S. Antonenko). // Fominia. – Київ, 2010. – № 2. – 20 с.

Шиян Н.М. Ексикати та їх місце в гербарному обміні // Укр. ботан. журн. – 65, № 3. – 2008. – с. 456–464.

Шиян Н.Н. Ексикати флори України: вчора і сьогодні // Матеріали XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.). – Одеса, 2006. – с. 59.

Шиян Н.Н. Национальный гербарий Украины (KW): современное состояние и перспективы // Проблемы изучения растительного покрова Сибири. III Международная конференция посвященная 120-летию Гербария им. П.Н. Крылова Томского государственного университета (16-18 ноября 2005 г.). – Томск, 2005. – С. 44–45.

Шиян Н.М., Корниенко О.М., Мосякин С.Л. BRAHMS – новый этап оптимизации работы с историческими коллекциями (на примере гербария Н.С. Турчанинова, KW) // В зб.: “Проблемы изучения и сохранения растительного мира Евразии: Материалы Всероссийской конференции с международным участием, посвященной памяти Л.В. Бардунова (1932-2008 гг.) (Иркутск, 15–19 сентября 2010 г.). – Иркутск: Издательство Института географии им. В.Г. Сочавы СО РАН, 2010. – С. 697–700.

Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx, New York, 1990. –

P. 331–332.

Shiyan N. M., Korniyenko O. M. Authentic herbarium materials from Africa in the N. S. Turczaninow collection // Materials of IV international Young Scientists conference “Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution", dedicated to 180th anniversary from the birth of famous physiologist Ivan Sechenov” (Odesa, 16-19 September, 2009). – Оdesa, 2009. – P. 67–68.