АР Крим Ялта
Назва: Гербарій Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру
Акронім: YALT
Установа: Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр
Адреса: смт. Нікіта, м. Ялта, АР Крим, Україна, 98648
Телефон: +38(0654)335530; +38(0654)335521
Факс: +38(0654)336550
e-mail: herbarium.47mail.ru
Сайт:
Рік заснування: 1914
Кількість зразків: 155000
Наявність типових зразків: 20
Географічна спеціалізація: Україна (Крим)
Основні колектори: В. Андрєєв, Н. Багрікова, І. Ваньков, В. Васильєв, Є. Вульф, В. Голубєв, К. Гольде, Г. Грабовський, С. Дзевановський, А. Дойч, Н. Зеленецький, М. Казанський, М. Карасюк, С. Кожевникова, В. Корженевський, В. Косих, І. Котова, П. Крижевський, П. Крилов, І. Крюкова, М. Кузнєцов, К. Левандовський, А. Пєтунніков, В. Пожидаєва, Л. Прівалова, Л. Рифф, Д. Сирейщиков, А. Смирнова, Н. Срединський, С. Станков, О. Усачьова, Н. Чернова
Цінні колекції: Гербарії В. Андрєєва, І. Ванькова, Є. Вульфа, В. Голубєва, А. Дойча, Н. Зеленецького, Д. Сирейщикова, С. Станкова
Обмінний фонд: 13000
Куратор гербарію: Корженевський Владислав Вячеславович доктор біологічних наук,

професор, головний науковий співробітник

Штат: Чвертка Алевтина Юріївна, лаборанти
Про гербарій: Гербарій Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру (YALT) є одним з найбільших та найстаріших гербаріїв України. Збір гербарних зразків на території Нікітського ботанічного саду і прилеглих до нього районах, та вивчення флори Криму були розпочаті майже з дня заснування саду Х. Стевеном у 1812 р. Проте власний гербарій Х. Стевена, який налічував понад 70 000 г.з., у 1860 р. був поданорований ним Хельсінському університету (Фінляндія), де він зберігається донині.

Офіційною датою створення Гербарію Нікітського саду вважається 1914 р. Його основою стало невелике зібрання Н. Срединського з Криму і Півдня Російської Імперії, яке до того зберігалося в музеї ботанічного саду. Комплектування Гербарію здійснювалося шляхом планомірних зборів, обміну з іншими ботанічними установами країни і світу, придбання іменних гербарних колекцій тощо. Цей процес пов’язаний з постаттю видатного вітчизняного флориста і систематика Є. Вульфа. В перші п’ять років (1914-1919) число гербарних аркушів стрімко зросло з 1 500 до 24 524 (серед них збори А. Пєтуннікова, Є. Вульфа, П. Крилова, Д. Сирейщикова та ін.). До 1922 р. Гербарій, незважаючи на труднощі, пов'язані з війною і розрухою, збільшився до 40 324 аркушів, при цьому Кримська колекція зросла до 26 080 г.з. З надходжень треба відмітити особисту колекцію ботаніка-аматора І. Ванькова з 3 784 зразків, яку він формував понад 16 років, приділяючи особливу увагу рідкісним рослинам кримської флори. В 1922 р. цю дуже цінну колекцію рослин гірського Криму було подаровано Нікітському саду. Приблизно в той же час Саду були подаровані кримські колекції Г. Грабовського (3 070 г.з.) і Н. Партанського (2 780 г.з.), а співробітниками Ботанічного кабінету С. Станковим і А. Смирновою в горах Криму зібрано і змонтовано понад 3 000 г.з. Варто особливо відзначити колекції кримської флори Н. Зеленецького і С. Дзевановського, що також поповнили Гербарій. До 1938 р. тільки Кримська колекція зросла до 65 358 аркушів, стала досить повним документальним матеріалом з флори півострова і набула великої наукової цінності.

Дуже трагічну сторінку в історію Гербарію НБС-ННЦ вписала Друга світова війна. Німецьке окупаційне командування, розуміючи наукове значення Гербарію, наприкінці 1943 р. вивезло до Німеччини найбільш раритетні фонди Кримської і Кавказької колекцій. У 1944 р. після визволення Криму по всіх фронтах було розісланий циркулярний лист про організацію цілеспрямованого пошуку Гербарію Нікітського саду. На щастя, унікальні матеріали збереглися, їх було знайдено та повернуто до Ялти у 1945 р. У 1956 р. Саду передано гербарії Сімферопольського краєзнавчого музею, Кримської філії АН УРСР та Кримської партії водних досліджень, які містили колекції зі степових і передгірних районів півострова, а також гербарій Східного Криму з Карадазької біологічної станції.

Сучасний Гербарій НБС-ННЦ налічує майже 155 000 гербарних зразків. Він складається з двох фондів: основного та обмінного. Основний фонд (понад 140 000) включає такі відділи (колекції): Загальний (більше 25 000), Кримський (понад 88 000), Кавказький (8 320), Зарубіжний (8 200), Культивованої флори (9 500), Біологічної флори (2 730). Обмінний фонд включає два відділи: Кримський (близько 10 000, та Дендрофлори арборетума НБС-ННЦ (2 700). Гербарні зразки розміщені за родинами в алфавітному порядку.

У відділі культивованих рослин зібрано види (представлені багатьма сортами та формами), що вирощуються на ділянках наукових відділів південного плодівництва, нових ароматичних та лікарських рослин, а також ті, що зростають в Арборетумі Нікітського ботанічного саду. Відділ дендрофлори дублетного фонду містить переважно збори з арборетуму. В Зарубіжному відділі гербарію представлено матеріали з Іспанії, Румунії, Болгарії, Угорщини, Палестини, Туреччини, Куби, Канади та інших країн, але найбільше зразків з США (штати Каліфорнія, Вермонт, Нью-Йорк, Мен, Масачусетс, Невада, тощо). Загальний відділ містить гербарні збори з території колишнього Радянського Союзу (Україна, Молдова, країни Прибалтики, Росія та ін.). В Кавказькому відділі зберігаються цінні дублети Є. Шифферс-Рафалович, Ю. Воронова, Н. Буша, А. Гроссгейма, П. Крилова, В. Малєєва, М. Рубцова. Особливу значущість має відділ біологічної флори, що містить матеріали, які були передані в Гербарій проф. В. Голубєвим. Відділ складається з 13 підрозділів, сформованих за біоморфологічними ознаками та властивостями рослин: основні біоморфи, віковий стан рослини, вторинне цвітіння, взаємне розміщення, наростання і відновлення скелетних осей особин, розподіл статі, вектор запилення, типи плодів і способи поширення плодів і насіння, структура кореневої системи, підземних і приземних пагонових органів, спеціалізовані пристосування до вегетативного розмноження та ін.

Проте саме Кримська колекція, яка є однією з найбільших у Гербарії – перлина всього зібрання. Нині вона містить понад 88 000 г.з. і вичерпно відображає видовий склад флори вищих судинних рослин півострова: у колекції вони репрезентовані 2 775 видами, що об'єднуються до 785 родів зі 143 родин. Тут зберігаються типові зразки 20 таксонів, описаних на території Криму: Caragana grandiflora DC., Crataegus ceratocarpa Kossych, C. pojarkovae Kossych, C. stankovii Kossych, Galium braunii Zelen. f. glaberrimum Zelen., G. braunii Zelen. f. hirsutissima Zelen., Helictotrichon tauricum Prokud., Melica monticola Prokud., Onobrychis jailae Czernova, Rosa tschatyrdagii Chrshan., R. tschatyrdagii Chrshan. var. taurica Chrshan., Scabiosa praemontana Privalova, Silene jailensis N. Rubtz., Sorbus dualis Zinserl. var. taurica K. Popov., Stachys heterodonta Zefir., Phlomis hybrida Zelen., Libanotis taurica N. Rubtz, Anemone kuznetzowii Woron., Campanula komarovii Maleev. Вищі судинні рослини абсолютно домінують у фондах Кримської колекції, мохам, лишайникам і водоростям присвячена досить незначна їх частина.

В Гербарії YALT мохоподібні складають 486 г.з. 265 видів, з яких 113 видів, зібрано в Криму. Перші збори мохоподібних було зроблено [?] Постниковою в 1882 р. і Н. Зеленецьким в 1885-1887 рр. Крім цього є також матеріали А. Сапєгина, датовані 1901 р. – автора першого найповнішого зведення з бріофлори Криму: «Мхи Горного Крыма» (1910 р.). Проте більшу частину мохоподібних складають кримські збори Л. Партики 1963-1985 років.

У альгологічному гербарії налічується більше 800 г.з. майже 200 видів. З них збори К. Декенбаха 1890-1892 років (понад 400 зразків); матеріали В. Чернова 1925-1950 років з околиць Никітського саду; збори водоростей Чорного і Азовського морів І. Маслова 1970-1990-х років (понад 300 г.з.).

Лишайники в гербарії YALT представлені 134 видами (186 г.з.). Переважно це збори Н. Зеленецького (1873 р.), В. Савіча, А. Окснера (1924-1927 років), а також матеріали А. Ходосовцева (1999 р.).

В Кримській колекції Гербарію НБС-ННЦ представлені матеріали раритетних видів рослин, занесених до Червоних списків національного, європейського та світового рангів. Саме Кримська колекція YALT стала документальною основою для створення багатотомної «Флоры Крыма» (1927-1969), «Определителя высших растений Крыма» (1972), «Биологической флоры Крыма» (1996), Червоної книги України (1996, 2009), матеріалів до Червоної книги Криму (1999), а також багатьох робіт докторантів та аспірантів з систематики, ботаніко-географії, геоботаніки тощо.

Таким чином, Кримська колекція виконує функцію універсального довідника з питань флори, систематики, морфології, географії, генетики, фенології і екології дикорослих рослин регіону. Це головна наукова база для всебічного дослідження і раціонального використання рослинних ресурсів півострова, охорони та збереження його унікального фіторізноманіття. В її створені прийняли участь збори понад 400 колекторів і з часом її наукова та історична цінність лише зростатимуть. Тому за зверненням колективу відділу флори і рослинності та керівництва НБС-ННЦ Кримську колекцію Гербарію занесено до Державного реєстру об'єктів, які складають національне надбання України (розп. КМ України від 03.09.2009 №1038-р).

  Корженевский В.В., Белич Т.В.
Література: Большакова Т.А. Состав и состояние Гербария Никитского ботанического сада // Тр. Никит. ботан. сада. – Т. 110. – 1990. – С. 56-61.

Большакова Т.А. Гербарій Державного Нікітського ботанічного саду / В кн.: Гербарії України. – К., 1995. – С.48-52.

Вульф Є.В. Отчет о научной деятельности Ботанического кабинета Никитского ботанического сада за 1914-1919 гг. – Симферополь, 1919. – 14 с.

Голубев В.Н., Косых В.М. Указатель коллекторов крымского гербария Никитского ботанического сада. – Ялта, 1982. – 27 с.

Корженевський В.В., Рифф Л.Е. Гербарій Нікітського ботсаду – ННЦ УААН // Енциклопедія сучасної України. Т. 5. – Київ, 2006. – С. 552.

Косых В.М. Гербарию Никитского ботанического сада 60 лет // Бот. журн. – 1976. – 61, № 4.– С. 585-589.

Малеев В.П. Гербарий Никитского ботанического сада (1914-1929) // Записки Государственного Никитского опытного ботанического сада. – Т. XI. – Вып. 2. – 1930. – С. 75-78.

Малеев В.П. Работы Никитского сада по систематике и географии растений // Тр. Никит. ботан. сада. – Т. XXII. – Вып. 1. – 1939. – С. 3-11.

Попов К.П. Краткая история и современное состояние Гербария Никитского ботанического сада // Тр. Никит. ботан. сада. – Т. 37. – 1964. – С. 606-614.

Станков С.С. Отчет о научной деятельности Гербария Никитского ботанического сада за 1920-1921 гг. // Бюлл. Гербария Никит. ботан. сада. – Вып. 1. -1922. – С. 1-20.

Рихтер А.А., Рябов И.Н., Нилов В.И., Нестеренко П.А., Костецкий Н.Д., Соколова Н.Ф., Чернова Н.М., Пух Е.И. Краткие итоги работ Никитского ботанического сада им. Молотова (1812-1938г.г.) /Под редакцией Вербенко Г.В. – Ялта, 1938. – 86 с.

Чернова Н.М. Гербарий Никитского ботанического сада им. Молотова // Бюлл. Главного ботан. сада. – Вып. 4. – 1949. – С.74-75. Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. Ed.9. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx; New York, 1990. – P. 340.