На час передачі згаданий гербарій містив чотири окремих гербарії, які були власністю Товариства та наводилися у річних звітах про його роботу у 1909 та 1910 рр. Нажаль, більш детальна інформація про кількість гербарних аркушів у гербарії, який передавався, відсутня. Однак з того, що цей гербарій містив іменний гербарій Р. Собкевича, який цей ботанік збирав в околицях м. Житомир протягом близько 40 років, а також те, що щорічно на впорядкування гербарію витрачалися досить значні кошти (про що є відповідна інформація у розділах про фінансову діяльність Товариства), можна заключити, що гербарій був значним. Підтвердженням цього також є те, що за опублікованими даними Р. Собкевича (1884, 1910), в околицях Житомира зростали 1162 види судинних рослин. Нині у гербарії найстарішими є окремі гербарні аркуші, зібрані В. Монтрезором (1857 р.) та Р. Собкевичем (1862 р.). Збори спорових рослин, зокрема, папоротей, зроблені В. Монтрезором та деякими іншими дослідниками, пізніше визначив О. Фомін (1929 р.).

Серед дореволюційних колекторів досліджуваного гербарію, чиї окремі аркуші збереглися донині, слід також відзначити таких відомих ботаніків, як М. Ринкевич, М. Копачевська, В. Доктуровський. Гербарій був зібраний ними під час експедиційного дослідження боліт Волинської губернії у 1913 р. Також у гербарії зберігаються окремі гербарні аркуші, зібрані С. Тутковським, П. Левандовським, Г. Собкевичем, Є. Станевичем.

Дані про діяльність гербарію у 1920-х роках практично відсутні. Наступна згадка про гербарій датована 1937 р. Судячи з того, що виданий типографським способом каталог обмінного фонду гербарію був за № 36 на 25-и сторінках та містив близько 2000 видів та різновидів судинних рослин та близько 100 видів мохоподібних, гербарій того часу активно функціонував.

Найбільш вірогідно, що під час ІІ Світової війни більша частина гербарію краєзнавчого музею загинула. В усякому разі, за нашими оцінками, донині збереглося 3-5 % загальної чисельності гербарію, який зберігався у краєзнавчому музеї до 1917 р.

Нині гербарій містить 1824 гербарних аркуші судинних рослин, зберігається у відділі природи, в окремій кімнаті, у шафах. Види у гербарії розміщені у систематичному порядку, за родинами. Окремо виділені іменні гербарії Р. Собкевича (133 гербарних аркуші) та Є. Кондратюка (534 гербарних аркуші). Гербарні збори були здійснені Є. Кондратюком протягом навчання в аспірантурі у 1946-1950 рр. Одночасно з Є. Кондратюком гербарій поповнювався зборами наукового співробітника краєзнавчого музею О. Філоненка (1946-1954 рр.). Після цього тривалий час гербарій краєзнавчого музею практично не функціонував та не поповнювався. Останні масові збори гербарного матеріалу у 1973-1977 рр. здійснила О. Стеценко – на той час завідуюча відділом природи краєзнавчого музею. Сучасні гербарні збори судинних рослин у досліджуваному гербарії відсутні.

Гербарій бріофітів містить 300 гербарних зразків, він зібраний на території Житомирської області переважно у 2000-2009 рр. к.б.н., с.н.с. О. Орловим та к.б.н., с.н.с. В. Вірченком під час експедиційних досліджень та підготовки монографії «Мохоподібні Житомирської області» (2009), зберігається у відділі природи у 3-х великих картонних коробках.

Протокол общего собрания членов Общества Исследователей Волыни от 20 октября 1910 г. (О передаче коллекций Об-ва Исследователей Волыни Центральному Волынскому музею) // Труды Об-ва Исследователей Волыни. – 1911. – Т. VI. – Житомир, 1911. – С. LI-LII.

Отчет о деятельности Общества Исследователей Волыни за 1909 год // Труды Об-ва Исследователей Волыни. – 1911. – Т. VI. – Житомир, 1911. – С. I-XIV.

Список гербарного материала, предлагаемого Житомирским ботаническим садом в обмен. – Вып. МСМ XXXVI / Отв. ред. Н. Камкин. – Житомир: Изд-во Житомирского научно-исследовательского краеведческого музея, 1937. – 25 с.