Чехія, Польща, Словеніа, Італія, країни Середньої Азії.

К. Дорошенко, О. Кагало, А. Лазаренко, Є. Лесняк, О. Лобачевська, В. Матасов, В. Мельничук, О. Наконечний, Н. Паньків; О. Підгребельна, І. Реслер, Р. Ріпецький, Н. Сичак, Н. Скібіцька, М. Слободян, З. Служинська, К. Улична, Л. Фетісова, Я. Хоркавців та ін.

охорони природних систем, науковий керівник гербарію;

Коплик Ольга Петрівна, технічний завідувач гербарію

Від 1996 року фонди, які склали основу LWKS поповнювались зборами О. Кагало, Н. Сичак та аспірантами Інституту. З цього ж часу бере початок активний обмін матеріалами з іншими науковими установами та збільшується кількість гербарних зразків, переданих позаштатними колекторами на постійне зберігання до фондів цієї колекції. На сьогодні щодо технічної якості оформлення та рівня наукового опрацювання фондових матеріалів гербарій Інституту екології Карпат є один з найкращих в Україні, про що зазначали його відвідувачі (Бузунова, Красовская, 1997). Після отримання міжнародного акроніму у 2004 р., LWKS набуває офіційного статусу гербарію Інституту екології Карпат НАН України (cтруктурно й організаційно колекція підпорядкована відділу охорони природних екосистем). У цей же час до його складу було включено бріологічну колекцію, засновану чл.-кор. АН УРСР А. Лазаренко, і яка раніше зберігалася у відділі екоморфогенезу рослин.

Зараз гербарій нараховує близько 70 000 зразків судинних рослин і бріофітів, у його складі представлені цінні в науковому вiдношеннi колекцiї, про що свідчить постійний інтерес до нього з боку міжнародної ботанічної спільноти. У фондах LWKS зберігаються матерiали, які репрезентують фiтобiоту багатьох ботаніко-географічних районів України та флористичних областей Землі. Колекцiї LWKS включають iнформацiю про таксономічний склад, історію розвитку, трансформацію флор, фіторесурси, географiчне поширення, еколого-ценотичну приуроченість видів. Гербарій LWKS є науковою базою для біологічних досліджень, розробки наукових основ раціонального використання рослинних ресурсів, охорони та моніторингу довкілля.

Особливістю гербарію є значна кількість тематичних зборів (перш за все за таксономічним принципом), що відображають напрямки досліджень його засновників та основних колекторів. Це багаті в географічному представленні збори видів з родів Alchemilla, Festuca, Hieracium, Leontodon, Pilosella, Rosa, Ranunculus, Rubus, Taraxacum, Trollius і родини Fabaceae.

Гербарій LWKS є кольнтрольним депозитарієм серійних зразків видів високогірної флори Українських Карпат (13 видів), використаних для популяційно-генетичних досліджень в рамках міжнародного науково-дослідного проекту IntarBioDiv (http://intrabiodiv.vitamib.com).

У гербарії зберігається низка типових зразків. Серед судинних рослин тип Festuca polovina Bednarska та ізотипи Alchemilla bucovinensis Sytschak, Allium tuvinicum (Friesen) Friesen, Jurinea brachycephala Klokov, Otostegia bucharica B.Fedtsch., Parapyrum anemonoides (Kar. et Kir.) Ulbr., Rosa ? dolichocarpa Galushko, Scilla otschiauriae Mordak та ін. У бріологічній колекції зберігають типи та ізотипи Hymenostomum papillosissimum Lazar., Usmania campylopoda Lazar., а також Desmatodon ucrainicus Lazar., Tortula ferganensis Lazar. та ін.

Гербарій LWKS включає колекцію судинних рослин (близько 45 000), бріологічну колекцію (близько 20 000), колекцію популяційних вибірок та обмінний фонд.

Колекція судинних рослин розміщена за системою А.Тахтаджяна (Система магнолиофитов, 1987), а роди та види в межах родини в алфавітному порядку. Розмір гербарного аркушу становить 420 ? 280 мм, усі гербарні аркуші вкладені в так звані гербарні “сорочки”, які мають з обох боків клапани. Усі гербарні зразки змонтовані. Гербарні аркуші складені один над одним у пачки, які зберігаються у шафах і на стелажах. Колекція судинних рослин охоплює всю територію України, але найбільше тут матеріалів з Карпат і Волино-Поділля. Також є збори з Білорусії, Грузії, Італії, Польщі, Росії, Словаччини, Словенії, Чехії та з Середньої Азії.

Основними колекторами цієї колекції є О. Кагало (11 000 аркушів), Н. Сичак (7 000), Н. Скібіцька (5 000), І. Беднарська (2 500), О. Наконечний (2 000), О. Підгребельна (1 700), О. Андрєєва (1 000), І. Реслер (750), Н. Паньків (700), К. Дорошенко (500) та ін. Загалом, разом з надісланими ексікатами (1 500 зразків), у гербарії судинних рослин кількість колекторів становить близько 550 осіб. Тут зберігається велика кількість гербарних зборів видів родів Alchemilla та Festuca, а також важких у таксономічному відношені – Hieracium, Pilosella, Taraxacum, Crataegus, Rosa, Rubus та ін.

Загалом у фондах колекції судинних рослин представлено близько 4 000 таксонів.

Обмінний фонд нараховує близько 3 000 зразків. Постійно здійснюється обмін з гербаріями B, K, KW, LJU, MSU. Крім того, в окремих випадках, гербарій позичає гербарні зразки для дослідження на первний термін.

Бріологічна колекція нараховує понад 20 000 зразків (близько 15 000 систематичного та 5 000 каріологічного гербарію). Зразки зберігаються в пакетах розміром 165 ? 102 мм. Пакети розміщені в картоних коробках.

Започаткований бріологічний гербарій А. Лазаренком ще з часу його роботи у Ботанічному кабінеті та Гербарії АН УРСР (від 1931 року – Інститут ботаніки АН УРСР), а згодом формувався співробітниками Державного природознавчого музею НАН України та Інституту екології Карпат НАН України М. Слободяном, К. Уличною, В. Мельничуком, З. Служинською О. Висоцькою, І. Данилківим, Є. Лесняк, О. Лобачевскою, Л. Фетісовою, Я. Хоркавців, Р. Ріпецьким, В. Матасовим та ін.

Бріологічна колекція оформлена за системою B. Бака та Б. Ґофінета (Morphology, anatomy and classification of the Bryophyta, 2009). Згідно з цією системою до відділу Bryophyta належать вісім класів, з них у гербарії представлені п’ять: Sphagnopsida, Andreaeopsida, Polytrichopsida, Tetraphidopsida, Bryopsida. Роди й види розміщені в алфавітному порядку, за латинськими назвами таксонів.

До бріологічної колекції увійшли збори А. Лазаренка з майже усіх областей України (від Донбасу до Волині та від Полісся до Криму), Карпат (Закарпатська низовина, полонини Боржава, Красна, гірські масиви Ґорґан, Свидовця, Чорногори), Середньої Азії (Ферганський хребет, Копет-Даг, Північний Тянь-Шань, долина р. Ілі, гори Заілійського Ала-Тау, Кунгей Ала-Тау, Талгар), Далекого Сходу (півострів Муравйов-Амурський Приморського краю, острови Руський і Попова в затоці Петра Великого в Японському морі, верхів’я рік Майки і Супутінки, долина р. Арган (притока р. Уссурі) та ін.), Білорусії та Кавказу.

Крім того, у бріологічній колекції зберігаються також зразки, зібрані П. Оксіюком, Д. Зеровим (Алтай, Алма-Атинська обл., Західне Закавказзя), А. Окснером (Азербайджан), М. Котовим (Східний і Центральний Тянь-Шань), У. Маматкуловим, К. Малиновським, В. Запрягаєвим (Таджикистан), А. Бачуриною, В. Розенбергом. Також є зразки надіслані з Японії (S. Hattori, K. Saito, Y. Ikegami, A. Noguchi, K. Mayebara та ін.), зразки з XIX та початку XX століття Я. Лобаржевського (J.H. ?obar?ewski), Т. Віснєвського (T. Wisniewski), Ж. Вагнера (J. Wagner, Fl. exsiccata Austro-Hungarica).

У складі бріологічної колекції окремо виділено зразки, котрі документують каріологічні дослідження, проведені в рамках підготовки Атласу хромосом листяних мохів СРСР (близько 5 000) (Лазаренко, Высоцкая, Лесняк, 1971).

Спеціальна колекція

Ця колекція містить гербаризовані зразки рослин, зібрані у складі популяційних вибірок, котрі були використані під час вивчення онтоморфогенезу, морфологічної мінливості та інших кількісних морфометричних і структурно-функціональних параметрів популяцій досліджених видів. У складі цієї колекції матеріали розміщені по популяційних вибірках для кожного виду, сукупність вибірок сформована в блок, що відповідає роду досліджень. Види розміщені за системою.

Формування такої колекції забезпечує документацію проведених структурно-популяційних, онтоморфогенетичних і морфологічних досліджень і дає можливість, за необхідності, повторити певні вимірювання або їх перевірити.

Обмінний фонд

Обмінний фонд сформований дублетними зразками з різних фізико-географічних та адміністративних регіонів, переважно заходу України. За цільовими запитами з матеріалів обмінного фонду формуються спеціальні добірки таксонів за критеріями (таксономічні, регіональні тощо), визначеними зацікавленими дослідниками.

Матеріали гербарію використані під час написання фундаментальних флористичних зведень “Atlas Florae Europaeae”, “Флоры Европейской части СССР”, “Екофлора України”, третього видання “Червоної книги України”, “Атласу хромосом лиственных мхов СССР”, статей і тез, тематичних досліджень, для підготовки кандидатських та докторських дисертацій науковців з України, Росії, Білорусії, Словаччини, Словенії, Польщі, під час вивчення хорології флори заходу України, для з’ясування тенденцій антропогенних змін рослинного покриву, створення нових природоохоронних територій.

Лазаренко А. С., Высоцкая Е. И., Лесняк Е. Н. Атлас хромосом лиственных мхов СССР. – Киев: Наукова думка. – 1971. – 143 с.

Ященко П.Т., Кагало О.О. Гербарій Інституту екології Карпат НАН України// В кн.: Гербарії України. – К., 1995. – С. 44-46.Tracking surrogates for intraspecific biodiversity: towards efficient selection strategies for the conservation of natural genetic resources using comparative mapping and modeling – http://intrabiodiv.vitamib.com