Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Мікологічний гербарій зберігається на кафедрі мікології та фітоімунології ХНУ імені В.Н. Каразіна. Його фонди станом на цей час нараховують понад 20 тис. зразків (в тому числі старовинних зразків та ексикатів 2918). Більша частина старовинних мікологічних ексікатів (17890 зразків) традиційно зберігається у основному фонді гербарію CWU та не входить до складу фунгарію.

Найстарішим у колекції є зразок гриба Sphaeria connivens Ehrh. зібраний у 1793 р. Я. Ерхартом. Це не лише найстаріший гербарний зразок в CWU, але й водночас фрагмент перших в історії людства мікологічних ексикатів – «Plantae Cryptogamae…», виданих учнем К. Лінея Я. Ерхартом у Ганновері. Цінність цього зразка також полягає в тому, що до нього прикріплений невеличкий гербарний зразок з рукописними помітками проф. Ф. Делявіня – одного з засновників Харківського університету, першого викладача ботаніки в університеті й водночас вчителя засновника гербарію CWU – В. Черняєва.

У колекції CWU-MYC також зберігаються 10 зразків грибів, зібраних Ф. Делявінем (1767-1826), 15 зразків зібраних французьким мікологом Ж. Мужо (1776-1858), 12 зразків (в тому числі типові) зібраних італійцем Дж. Де Нотарісом (1805-1877) та 38 зразків з колекції російського міколога Н. Шестунова (1863-1928).

Колекція грибів засновника гербарію CWU – В. Черняєва (1793-1871), нажаль, майже не збереглася. У колекції CWU-MYC представлені лише 12 зразків зібрані цим вченим та каталог гербарію В. Черняєва. Голотипи описаних В. Черняєвим видів гастероміцетів та міксоміцетів у колекції відсутні. Важливо відзначити, що на етикетках кількох зразків водночас присутні записи Ф. Делявіня та В. Черняєва, тому встановити авторство збору цих зразків досить важко.

До числа особливо цінних історичних колекцій відноситься мікологічний гербарій харківського міколога та фітопатолога А. Потебні (1870-1919), що налічує близько 2500 зразків. До складу цієї колекції увійшли ексикати «Herbarium Rossicum Universitatis Cesareae Charkoviensis» у 6 томах – перші та дотепер єдині ексикати грибів грибів України. Ця колекція містить низку голотипів видів, описаних А. Потебнею.

Велику наукову цінність також являє колекція іржастих та сажкових грибів Т. Страхова та О. Масловського (близько 1200 зразків), а також колекція водних грибів Л. Логвиненко (близько 300 зразків).

Колекція CWU MYC містить окремі зразки з мікологічних ексикатів: Cryptogamae Exsiccatae Editae a Museo Hist. Natur. Windobonensi; Ellis et Everhart: Fungi Colimbiani; Farlow Herbarium of Harvard University (Reliquiae Farlowianae); Flora Bohemiae et Moraviae Exsiccata; Flora von Westfallen; Fungi Dacotensis; Fungi Exotici Esxiccati; Fungi Exsiccati Suecici Praesertim Upsalienses; Fungi Latvici Exsiccati; Kryptogamae Exsiccatae; Les Champignons fugures et desseches; Micromycetes Rariores Selecti; Mycotheca Boreali-Americana; New York Fungi; Newodowski: Permutatio Fungorum; Plants of Florida; Polacci: Fungi Longbardiae Exsiccati; Rehm: Ascomycetes; Sydow: Mycotheca Germanica; Th?men: Fungi Austriaci; Th?men: Mycotheca Universalis; Torrend: Mycotheca Brasiliensis; Triebel: Microfungi Exsiccati; Vogel: Flora Marchica; Zenker: Flora von Kamerun.

Фунгарій CWU-MYC містить низку типових зразків грибів, описаних такими вченими як А. Потебня, Н. Шестунов, F. Bubak, L. Fuckel, J. Kabat, J. de Notaris, L. Rabenhorst, H. Rehm, P. Saccardo та деякими іншими. Інвентаризація „історичних” типових зразків та встановлення сучасного статусу відповідних видів ще триває. Також колекція CWU (Myc) містить голотипи кількох нових для науки видів грибів, описаних харківськими вченими останнім часом: Cosmospora stegonsporii Rossman, Farr et Akulov, Xylaria sibirica Y.M. Ju, H.M. Hsieh, Lar. N. Vassiljeva et Akulov, Tubulifera applanata Leontyev et Fefelov.

Починаючи з 1919 р., після масової еміграції харківських мікологів та передчасної смерті А. Потебні, у Харківському університеті основна увага приділялася фітопатологічним дослідженням й мікологічний гербарій поступово занепадав. Його відродження відбулося лише у 1993 р. водночас із створенням спеціалізованої кафедри мікології та фітоімунології.

Протягом останніх років співробітниками кафедри ведеться інтенсивна робота по інвентаризації наявних гербарних фондів та їх доповненню. Окрім власних зборів, що ведуть співробітники кафедри, гербарій веде інтенсивний обмін зразками з іншими гербаріями світу, зокрема: KW, LE, MSK, VLAD, SVERD, M, GZU, BPI, PEUFR та ін. Культури, одержані з деяких зразків зберігаються в колекції CBS. За цей час обсяг колекції поповнено майже 15 000 зразків, в тому числі з Бєларусі, Бразилії, Італії, Іспанії (Канарські острови), Німеччини, Франції та Росії (Далекий Схід, Кавказ, Краснодарський край, Сибір, Урал). За цей час з колекцією працювали 42 фахівці з 22 країн світу (Австрія, Аргентина, Бєларусь, Бельгія, Італія, Іспанія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, ПАР, Польща, Росія, США, Тайвань, Україна, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Естонія та Японія). Розпочато роботи по створенню електронного каталогу колекції. Інформацію про мікологічний гербарій Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна внесено до каталогу „Index Herbariorum” (http://sweetgum.nybg.org/ih/herbarium.php?irn=126957).

Мікологічний гербарій CWU MYC сьогодні нараховує понад 20 000 одиниць зберігання. Він складається з основного фонду (?12600 гербарних пакетів (г.п.)), колекції старовинних зразків та ексикатів (2 918 г.п.), меморіальних колекцій (близько 4 000 г.п.), обмінного фонду (близько 1 500 г.п.) та не фондових матеріалів (переважно нові збори, які знаходяться у стані опрацювання). Зразки грибів та грибоподібних огранізмів, інсеровані до основного гербарію, розподіляються таким чином: аскомікотові та анаморфні гриби (?5100 г.п.), міксоміцети (?1700 г.п.), ліхенізовані гриби (?300 г.п.), гастероміцети (?1000 г.п.), афіллофороїдні та гетеробазидіомікотові гриби (?4100 г.п.), агарикоїдні гриби (?400 г.п.).

Обмінний фонд постійно поповнюється співробітниками кафедри мікології та фітоімунології в процесі експедиційного вивчення різних територій та дослідження окремих таксонів. До не фондових матералів відноситься понад 8000 г.п.

Зразки грибів та грибоподібних організмів переважно зберігаються в пакетах з щільного паперу. Розмір пакетів зумовлений розміром зразка, проте здебільшого використовуються пакети 115 х 90 та 170 х 135, що визначається способом їх зберігання в стандартних картонних коробках 70 ? 310 ? 215 см у деревяних гербарних шафах. Для зберігання дрібних та ламких зразків грибів (Typhula та ін.) та міксоміцетів використовуються сірникові коробки, в кожній з яких розміщується окремий зразок. Колекція фітопатогенних грибів частково зберігається зафіксованою на паперових аркушах формату А3 у картонних папках 480 х 800 х 340. Колекція водних грибів зберігається у невеликих скляних флаконах з фіксуючою рідиною. Старовинні колекції, ексикати та типові зразки зберігаються у металевих вогнетривких сейфах.

Основна кількість видів грибів і грибоподібних організмів, що є у складі мікологічного гербарію CWU MYC, зібрані на території України, хоча є також незначні за розмірами колекції з інших країн світу.

Матеріали досліджень, виконаних на основі мікологічного гербарію публікуються у журналах: Український ботанічний журнал, Заповідна справа в Україні, Микология и фитопатология, Экология, Acta Silvatica et Lignaria Hungarica, Bulletin de la Society Mycological Madrid, Forest Pathology, Fungal Planet, Mycena, Mycology, Mycotaxon, Natural Product Communications, Pagine di Micologica, Persoonia та ін. Відомості про гербарні матеріали також увійшли до Літописів природи НПП „Гомільшанські ліси”, НПП „Святі гори” та деяких інших природоохоронних територій. За матеріалами гербарію опубліковано кілька монографій, а також навчальних посібників для студентів.

Акулов А.Ю., Леонтьев Д.В. Новые данные о микологических коллекциях конца XVIII – середины XIX века из фондов Харьковского университета // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (Біологічні науки). – 2003. – 67, № 11. – С. 64–69.

Акулов А.Ю., Леонтьев Д.В., Ордынец А.В. Выдающийся миколог Николай Васильевич Сорокин (1846—1909) // Материалы Международной конференции «Вопросы общей ботаники: традиции и перспективы» (Казань, 23 – 27 января 2006 г.). – Казань: КГУ, 2006. – Ч. 1. – С. 13–17.

Глущенко В.І., Акулов О.Ю., Леонтьєв Д.В. Історія мікологічних досліджень в Харківському університеті (до 200-річчя створення університету) // Матеріали ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства (25–27 вересня 2001р.). – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2001. – С. 86 – 87.

Глущенко В.И., Леонтьев Д.В., Акулов А.Ю. Микологическим исследованиям в Харьковском университете – 200 лет // Материалы международной научной конференции «Каразинские естественнонаучные студии» (Харьков, 14–16 июня 2004 г.). – Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2004. – С. 210 – 211.

Потебня А.А. Грибные паразиты высших растений Харьковской и смежных губерний. – Харьков: изд. Ф.О. ХОС-ХОС, 1915. – Вып. 1 (Бактерии, амебовидные организмы и низшие грибы). – С. 1 –120.

Потебня А.А. Грибные паразиты высших растений Харьковской и смежных губерний. – Харьков: изд. Ф.О. ХОС-ХОС, 1915. – Вып. 2 (Голосумчатые, мучнисторосные и дискомицеты). – С. 121 – 251.

Потебня А.А. Материалы к микологической флоре Курской и Харьковской губернии // Тр. О-ва Исп. Прир. при Харьк. Унив. – 1910. – 43. – С. 203 – 241.

Прокудин Ю.Н. Выдающийся русский ботаник XIX столетия В.М.Черняев. – Харьков: ХГУ, 1953. – 51 с.

Спагоров Г.Е. Материалы к флоре паразитных грибов Харьк. губ. // Тр. О-ва Исп. Прир. при Харьк. Унив. – 1915. – 49. – С. 1 – 20.

Страхов Т.Д. К истории микологии и фитопатологии в Харьковском университете (дооктябрьский период) // Труды НИИ Биологии и биологического ф-та ХГУ. – 1955. – 22, №1. – С. 161 – 193.

Czerniaiev B.M. Nouveaux Cryptogames de l'Ukraine et quelques mots sur la flore de ce pays // Bull. Soc. Imp. Nat. Moscou. – 1845. – 18, N 3. – S. 132 – 157.