Київська Київ
Назва: Мікологічний гербарій Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Акронім: KW-M
Установа: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Адреса: вул. Терещенківська, 2, м. Київ-1, 01601
Телефон: +38(044)2346171
Факс: +38(044)2346171
e-mail: i_dudkamail.ru
Сайт:
Рік заснування: 1924
Кількість зразків: 86 520
Наявність типових зразків: 45
Географічна спеціалізація: Україна, Кавказ, Середня Азія, Алтай, Далекий Схід
Основні колектори: Г. Борисевич, Г. Неводовський, З. Гіжица, З. Лавітська, Г. Морочковський, М. Зеров, М. Сміцька, І. Дудка, В. Гелюта, А. Бухало, Т. Мережко, Л. Смик, Т. Андріанова, В. Гайова, Ю. Тихоненко, Ю. Голубцова, В. Джаган, О. Корольов
Цінні колекції: Гербарії Р. Ганжи та П. Сосіна
Обмінний фонд: 6 333
Куратор гербарію: Дудка Ірина Олександрівна, д.б.н., чл.-кор., завідувачка відділу мікології
Штат: Берегова Валентина Йосипівна, старший інженер; Вербицька Алла Михайлівна, інженер
Про гербарій: Мікологічний гербарій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України був заснований у 1924 р. при Ботанічному кабінеті Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), який на той час очолював академік О. Фомін. З моменту створення Інститут ботаніки ВУАН мікологічний гербарій увійшов до складу його гербарних фондів. Зараз він є одним із шести підрозділів Національного гербарію України. Кураторами мікологічного гербарію протягом його існування були З. Гіжицька, С. Морочковський, Л. Смик, І. Дудка.

Започаткували мікологічний гербарій KW збори відомих представників української мікологічної та фітопатологічної школи Г. Борисовича та Г. Неводовського, здійснені на початку ХХ ст. Істотним додатком до нього стала колекція З. Гіжицької, яка збагатила гербарій зразками грибів різних таксонів аскоміцетів, особливо дискоміцетів, анаморфних грибів, базидіоміцетів, зібраних в околиць м. Києва у 1925-1928 роках. Вагомий внесок у збільшення фондів мікологічного гербарію KW у період з 1939 р. по 1962 р. вніс С. Морочковський, який доклав чимало зусиль до вивчення фітотрофних, зокрема облігатно паразитних, мікроміцетів поліської, лісостепової та степової зон України. Багаті гербарні матеріали були зібрані С. Морочковським у заповідниках України – Асканії-Новій, Хомутовському і Стрілецькому степах, Михайлівській цілині, Кам’яних Могилах. Особливу його увагу привертали іржасті, сажкові та анаморфні гриби, серед останніх він детально вивчав збудників плямистостей листя рослин. Усі збори С. Морочковського дбайливо зберігаються в мікологічному гербарії KW. Значне поповнення гербарію колекціями макроміцетів здійснили у 1950-1970-х роках М. Зерова, С. Вассер, Г. Радзієвський, Г. Роженко. У цей же період, а також в останні десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХI ст. зростання колекцій мікроміцетів в гербарії здійснювалося за рахунок зборів М. Сміцької, І. Дудки, В. Гелюти, А. Бухало, Т. Мережко, Л. Смик, Т. Андріанової, В. Гайової, Ю. Тихоненка, Ю. Голубцової, В. Джаган, О. Корольової. В перше десятиліття ХХI ст. поновилося поповнення гербарію зразками макроміцетів, збори яких в різних регіонах України проводять М. Придюк та В. Гелюта.

Окремо слід зауважити, що на різних етапах становлення гербарію грибів він поповнювався зразками грибів і грибоподібних організмів, зібраних відомими українськими мікологами, які певний час працювали у відділі мікології Інституту ботаніки НАН України, а потім змінили місце роботи на нове всередині Інституту або за його межами. Так, у 1930-1940-х роках у відділі (лабораторії) мікології Інституту ботаніки НАН України (тоді АН УРСР) працювали чл.-кор. НАНУ С. Московець та чл.-кор. НАНУ М. Підоплічко. В мікологічному гербарії зберігаються їх збори тих років. До зборів, здійснених М. Підоплічко, належать окремі зразки грибоподібних організмів класу Myxomycetes, на основі яких разом із зборами чл.-кор. НАНУ І. Дудки та Д. Леонтьєва, зробленими наприкінці ХХ та на початку ХХI ст., у KW створено сучасну колекцію міксоміцетів. Численні збори агарикоміцетів чл.-кор. НАНУ С. Вассера, проведені в 1970-1990-их рр. в Україні, Сибіру, на Алтаї, Далекому Сході Росії, значно поповнили колекцію макроміцетів, засновану в KW М. Зеровою.

Поповнення мікологічного гербарію KW здійснюється не тільки за рахунок зборів співробітників Інституту, а також завдяки передачам гербаріїв мікологів з інших установ. До гербарію Інституту передані збори різних таксонів міксоміцетів З. Лавітської та Г. Морочковської (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка), кількість яких складає понад 2 тис. пакетів. З м. Полтави до мікологічного гербарію надійшли колекції макроміцетів Р. Ганжи (шапинкові гриби) та П. Сосіна (гастероміцети).

Колекція гастероміцетів належала професору. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка П. Сосіну. Професор П. Сосін (1895-1969) був одним з найвідоміших дослідників гастероїдних базидіоміцетів у колишньому Радянському Союзі. Він народився у Санкт-Петербурзі, середню освіту отримав у сільськогосподарському училищі Саратовської губернії, вищу – в Одеському сільськогосподарському інституті. З 1930 р. П. Сосін працював у Вінницькому педагогічному інституті, на базі якого у 1937 р. захистив кандидатську дисертацію по їстівним і отруйним грибам. У 1938 р. П. Сосін перейшов на роботу до Полтавського педагогічного інституту, де викладав і завідував кафедрою ботаніки аж до виходу на пенсію. Після захисту кандидатської він обрав за об’єкт досліджень гастероміцети, які збирав у багатьох регіонах України з 1924 р. по 1959 р., а під час війни в Сталінградській (тепер Волгоградській) області Росії. У 1953 р. П. Сосін захистив у Ботанічному інституті ім. В.Л. Комарова АН СРСР докторську дисертацію „Гастероміцети Української РСР”. У наступні роки він продовжував опрацьовувати гастероміцети, зразки яких йому надсилали з різних регіонів колишнього СРСР, особливо з Далекого Сходу. Накопичені ним дані з видової різноманітності, морфології та екології гастероїдних базидіоміцетів були узагальнені в „Определителе гастеромицетов СССР” (Сосин, 1973). Водночас П. Сосіним був підготовлений розділ, присвячений групі порядків Gasteromycetes для „Визначника грибів України” (1979). Колекция гастероміцетів, зібрана П. Сосіним, після його смерті деякий час зберігалась у Полтавському краєзнавчому музеї. Згодом у 1980-х роках музей передав її Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Зараз ця колекція в кількості 721 пакет депонована в фонди KW-M. Крім зборів самого П. Сосіна, в колекції представлені зразки гастероміцетів з колекції С. Коржинського, збори М. Срединського з Криму, Одеси, Грузії, З. Гіжицької та З. Лавітської з Київської області, Ю. Шелля з Пермської та Ф. Бухгольця з Московської губерній, М. Наумова, В. Потлайчук, Р. Зінгера та Л. Васильєвої з Алтайського краю, Л. Васильєвої, З. Азбукіної, Е. Коваль з Приморського краю, Е.З. Коваль з Курильських островів Росії тощо. Колекція є доволі багатою і в систематичному відношенні: найбільша кількість видів і різновидів (30/5) характерна для рода Lycoperdon Pers. (188 пакетів), друге місце посідає рід Geaster P. Micheli ex Fr. (22 види, 86 пакетів). Інші роди (Calvatia Fr., Bovista Pers., Scleroderma Pers., Phallus Junius ex L., Cyathus Haller, Clathrus P. Micheli ex L. тощо) представлені меншою кількістю видів і різновидностей (до 9). У колекції П. Сосіна є декілька дійсно рідкісних видів гастероміцетів. Зокрема включені до “Червоної книги України” (2008) Clathrus ruber Pers., Myriostoma coliforme (Pers.) Corda. та Mutinus caninus Fr.; відомі з поодиноких місцезнаходжень Battarrea phalloides Pers., B. stevenii (Lib.) Fr., Gautieria graveolens Vitt., G. morchellaeformis Vitt., Secotium agaricoides Hollos та деякі інші. Географія зразків, зібраних П. Сосіним в Україні, дуже різноманітна. Найбільша кількість зразків гастероїдних базидіоміцетів приурочена до Полтавської (73 види і різновидності, 163 пакети) та Київської (38 видів, 85 пакетів) областей, найменша – до Луганської, Закарпатської, Миколаївської та Одеської (по 1 пакету) областей.

Отже, навіть стисла характеристика колекції гастероїдних базидіоміцетів П Сосіна свідчить про її історичну та наукову цінність. Найближчим часом буде розглянуто питання про виділення її в окрему історичну колекцію.

В мікологічному гербарії зберігаються типи 45 з 51 виду грибів, описаних українськими мікологами як з України, так і з Далекого Сходу Російської Федерації (частина типів, зокрема видів, описаних в довоєнний період, на жаль, не збереглася). Найбільша кількість типових зразків належить до базидіоміцетів. Це зразки нових для науки видів з родини Agaricaceae, описаних С. Вассером: Agaricus amanitaeformis S. Wasser, A. longicaudus S. Wasser, A. moelleri S. Wasser, A. romagnesii S Wasser, Leucoagaricus moseri (S.Wasser) S. Wasser, L. bohusi S. Wasser. В колекції гастероміцетів П. Сосіна також наявні типи видів гастероїдних базидіоміцетів, описаних як нові для науки. Представлені типи деяких аскоміцетів, зокрема борошнисторосяних грибів (В. Гелюта), дискоміцетів (М. Зерова, В. Гелюта), плеоспорових грибів (С. Морочковський, М. Зерова), кукурбітарієвих грибів (Л. Смик), локулоаскоміцетів (О.Корольова), анаморфних грибів (М. Зерова, І. Дудка, А. Бухало, Е. Коваль, Т. Андріанова), ін. Зберігається тип нового для науки виду грибоподібного організму з числа ооміцетів (І. Дудка, Л. Бурдюкова).

Мікологічний гербарій KW сьогодні нараховує 86 520 одиниць зберігання. Він складається з основного фонду (36 575 гербарних пакетів (г.п.)), ексикат (3811 г.п.), обмінного фонду (6333 г.п.) та не фондових матеріалів (39 801 г.п.). Зразки грибів і грибоподібних організмів, інсеровані до основного гербарію, розподіляються поміж відділами таким чином: Ascomycota s. l. – 22 531 пакет (з них Ascomycota s. str. – 10 791 пакет, Anamorphic fungi – 11 740 пакетів); Basidiomycota – 12 601 пакет; Oomycota – 1 611 пакетів; Myxomycota – 832 пакети. Основна кількість видів грибів і грибоподібних організмів, що є ускладі мікологічного гербарію KW, зібрані на території України, хоча є також незначні за розмірами колекції з Кавказу, Середньої Азії, Алтаю, Далекого Сходу.

На даному етапі фонди KW-M розміщені в метали вех шафах з дотриманням систематичного поділу грибів та грибоподібних організмів за 4 основними відділами, з яких справжні гриби представлені Ascomycota та Basidiomycota, а грибоподібні організми – Oomycota та Myxomycota. Така класифікація визнана в останньому десятому виданні “Dictionary of the Fungi” (Kirk, Cannon, Minter, Stalpers, 2008). Оскільки відділ Ascomycota включає не тільки гриби, представлені телеоморфами (статевими сумчатими стадіями), а й такі, що в онтогенезі утворюють стадію анаморфи, останні в межах відділу виділяють в окрему групу так званих анаморфних грибів (Anamorphic fungi). На цій основі в гербарії KW-M Anamorphic fungi також відділені від справжніх аскоміцетів і розміщені в окремих шафах. Спроба розташувати види грибів у межах відділів за таксонами нижчих рангів (включно з родинами) відповідно до системи * Вердерманна (Werdermann, 1954), здійснена у 1970-х роках, була призупинена через відсутність необхідних площ та потрібної кількості гербарних шаф. Отже, матеріали мікологічного гербарію розподілені за місцем розташування гербарних шаф, хоча при цьому зразки, належні до окремих крупних таксонів (класів, порядків), розміщуються більш або менш компактно, наскільки це можливо. Є картотека секцій гербарних шаф з вказівками щодо їх вмісту.

Зразки грибів та грибоподібних організмів з відділу Oomycota (клас Peronosporomycetes) зберігаються в пакетах з щільного паперу. Розмір пакетів зумовлений розміром зразка, проте здебільшого використовуються пакети 14 ? 24 см, що визначається способом їх зберігання в стандартних картонних коробках 1,5 ? 33 ? 44 см у гербарних шафах типу „Ezermester ISZ” (Угорщина). Для зберігання грибоподібних організмів з відділу Myxomycota (клас Myxomycetes) використовуються сірникові або виготовлені з картону коробки такого ж розміру, в кожній з яких розміщується окремий зразок і які забезпечують зберігання зразків без ушкодження їх спорофорів.

В мікологічному гербарії KW для обліку зразків основного гербарію ведуться різні каталоги: систематичний каталог грибів, каталог рослин-живителів, а також бібліографічний каталог грибів. До останнього вводяться види грибів, знайдені в Україні, відомості про які опубліковані у різних періодичних виданнях.

У 1993 р. до урядового фонду Великої Британії „Дарвінівська ініціатива” було подано спільний англо-український проект з біологічної різноманітності грибів та грибоподібних організмів України. Найважливішим завданням цього проекту було створення комп’ютеризованих баз даних на матеріалах мікологічного гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та підготовка на їх основі конспекту (checklist) грибів України. Проект було схвалено Міністерством навколишнього середовища Великої Британії. Проект очолили, з англійського боку, доктор Д. Мінтер, відомий спеціаліст у галузі створення баз даних з видової і таксономічної різноманітності грибів і грибоподібних організмів, з українського – чл.-кор. НАН України І. Дудка. У період з 1 жовтня 1993 р. по 31 березня 1996 р. здійснювалася реалізація проекту, в якій брали участь співробітники Інституту мікологи чл.-кор. НАНУ С. Вассер, чл.-кор. НАНУ І. Дудка, Т. Андріанова, В. Гайова, В. Гелюта, Т. Мережко, Ю. Тихоненко, а також ліхенологи С. Кондратюк ті І. Навроцька. Допомогу в створенні баз даних асоційованих з грибами судинних рослин надавав завідувач відділу флористики і систематики рослин С. Мосякін.

Внаслідок копіткої кількарічної роботи наукового колективу проекту була створена комп’ютеризована база даних „Гриби України”, яка містить інформацію про різноманітність грибів та грибоподібних організмів країни, що базується на матеріалах мікологічного гербарію Національного гербарію України. База включає 79 260 окремих одиниць інформації стосовно просторового і часового поширення грибів, грибоподібних та асоційованих організмів в Україні. Гриби та грибоподібні організми (всього 48 414 одиниць інформації, з них 46 334 стосується грибів у межах сучасного розуміння царства Mycota і 2 080 стосується міксоміцетів, які зараз розглядають в царстві Protozoa, та ооміцетів, що зараз належать до царства Chromista, проте традиційно досліджуються мікологами) належать до 5 227 видів та внутрішньовидових таксонів, 1 100 родів, 261 родини, 76 порядків, 8 класів, 8 відділів, 3 царств. Вони асоційовані з 30 752 рослинами, що належать до 1 699 видів та внутрішньовидових таксонів, 664 родів, 129 родин, 59 порядків, та 8 класів. Як асоційовані організми виступають також тварини, проте в дуже незначній кількості.

По закінченні проекту вищерозглянута основна база даних, а також додаткові, зокрема літературні, були використані для видання конспекту грибів України, який вийшов друком у 1996 р. під назвою “Fungi of Ukraine. A Preliminary Checklist”.

Щодо сьогоднішнього стану мікологічного гербарію, то головною його проблемою є відсутність приміщень для подальшого нарощування основного гербарію. Зараз він займає одну кімнату площею 23 кв. м., частина шаф із зразками грибів різних таксонів знаходиться в коридорі корпусу Інституту по вул.. Терещенківська, 2. Практично всі наявні в розпорядженні відділу мікології металеві гербарні шафи заповнені і новий опрацьований матеріал доводиться зберігати в картонних коробках на шафах у робочих приміщеннях відділу, де працюють співробітники і аспіранти.

Наукова цінність будь-якого гербарію, і мікологічного зокрема, визначається кількома аспектами. Найхарактернішою специфічною ознакою мікологічного гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України є те, що це найбільше в нашій країні зібрання макро- та мікроскопічних грибів і грибоподібних організмів з різних систематичних груп, яке відображує певні закономірності формування їх біологічної різноманітності та поширення в різних природних зонах України. Гербарій є основою для проведення будь-яких критико систематичних ревізій конкретних таксонів грибів, для спостережень за флуктуаціями ареалів певних видів, за їх фенологією. Як найстаріша мікологічна колекція України, перші збори якої датовані кінцем XIX – початком XX століть, гербарій дозволяє здійснювати особливо важливі зараз, в період інтенсивного антропогенного тиску на екосистеми, спостереження за змінами в складі мікобіотипевних регіонів країни. Наявність в гербарії значної кількості зразків макроміцетів у разі потреби може бути використана для порівняльної оцінки вмісту радіонуклідів, важких металів, інших полютантів у плодових тілах конкретних видів грибів на початку ХХ ст. і на початку ХХI ст. після аварії на ЧАЕС.

  І. Дудка
Література: Вассер С.П., Дудка І.О, Крицька Л.І., ін. Гербарій Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (сторінки історії та сучасність) // Укр. ботан. журн. – 1996. – 53, №.4. – С. 391–406.

Гербарії України. – Київ, 1995. – С. 39–43.

Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы. Справочник миколога и грибника. – К.: Наук. думка, 1987. – 535 с.

Дудка І.О., Тихоненко Ю.Я. Гербарій грибів та грибоподібних організмів / Гербарій Інституту ботаніки НАН України KW / За ред. Л.І. Крицької , С.Л. Мосякіна. – К., 2002. – С. 60–70.

Ситник К.М., Дудка І.О. Спільний англо-український проект „Дарвінівська ініціатива” з біологічної різноманітності грибів України // Укр. ботан. журн. – 1995. – 52, №.1. – С. 114–119.

Fungi of Ukraine. A Preliminary Checklist/ Eds. D.W. Minter, I.O. Dudka. – Egham: CAB International, 1996. – 361 p.

Minter D.W., Andrianova T.V., Tikhonenko Yu.Ya., Dudka I.O. Computerized data-base “Fungi of Ukraine” used to producea preliminary checklist of Ukrainian fungi // 3-е совещание «Компьютерные базы данных в ботанических исследованиях». – СПб: БИН РАН, 1997. – С. 34–35.