співробітник відділу ліхенології та бріології

Біологічний гербарій складається з трьох розділів – колекції печіночників та антоцеротів (6 368 пакети близько 300 видів, внутрішній акронім – KW-BH), колекції сфагнових мохів (4 839 пакетів 47 видів, внутрішній акронім – KW-BS) та брієвих (26 193 пакети 1 500 видів, внутрішній акронім – KW-BM) мохів.

Колекція антоцеротових та печіночників розміщена за системою Д. Зерова. Вона створена вченим починаючи від збору матеріалу до опрацювання, монтування та каталогізації. Найкраще серед цих матеріалів представлені печіночники флори України, головним колектором яких був Д. Зеров. Крім цього, в колекції зберігаються матеріали з Далекого Сходу (колектори А. Лазаренко, Б. Колесніков, В. Васильєв), Алтаю (колектори Д. Зеров, П. Крилов), Кавказу (колектор Д. Зеров), Білорусі (колектори А. Окснер, О. Підоплічко, А. Лазаренко). Майже половину гербарію печіночників становлять матеріали із зарубіжних країн, переважно з Європи, а також США, Канади, Японії, що були отримані шляхом обміну.

Колекція сфагнових мохів більш як на половину складається з українських матеріалів. Їх колекторами були О. Фомін, Д. Персидський, Д. Зеров, Г. Бачурина та ін. Крім цих матеріалів є зразки з Далекого Сходу (колектори А. Лазаренко, В. Васильєв), з Красноярського краю, Томської та Омської областей Росії (колектори В. Верещагін, Н. Грахов, В. Нащокін та ін.), а такох збори Д. Зерова з Алтаю, Південного Уралу, Башкирського Приуралля. Свого часу в обмін на українські матеріали були отримані гербарні зразки сфагнів з Північної Європи, Канади та арктичної Аляски (всього близько 600 зразків).

Колекція брієвих мохів розміщена за системою Флейшера-Бротеруса, види в межах роду знаходяться в алфавітному порядку. Як і в інших бріологічних колекціях KW більша частина зразків зібрана в межах України. Це матеріали з Полісся (колектори М. Вагнер, Д. Зеров, А. Лазаренко, Г. Бачурина, С. Мельник, В. Мельничук, Л. Партика, М. Бойко, В. Вірченко), Лісостепу (колектори А. Лазаренко, Д. Зеров, Г. Бачурина, Б. Балковський, В. Вірченко, В. Болюх та ін.), з Степу (колектори А. Лазаренко, Д. Зеров, Г. Бачурина, М. Бойко), з Карпат (колектори Д. Зеров, Л. Партика, К. Улична, М. Слободян), з Криму (колектори Д. Зеров, Л. Партика та ін.). В колекції брієвих мохів знаходяться матеріали А. Лазаренка з Далекого Сходу та Середньої Азії, Д. Зерова з Алтаю та Південного Уралу, Г. Бачуриної з Башкирії, Д. Зерова з Закавказзя. Майже 5 000 зразків зарубіжних мохів отримані шляхом обміну з країн Європи, Північної, Центральної та Південної Америки, Центральної та Східної Азії.

У бріологічному гебарії зберігаються 20 типових зразків видів описаних А. Лазаренком з України, Середньої Азії та Далекого Сходу. Серед них: Pterygoneurum kozlovii Lazar., Physcomitrium arenicola Lazar., Desmatodon ucrainicus Lazar., Cephalocladium zerovii Lazar., Tortula afanassievii Lazar. та ін.

В фондах бріологічного гербарію зберігаються ексикати мохоподібних, серед них: “Hepaticae et Musci URSS exsiccati”, “Bryotheca Polonica”, “Hepaticotheca Polonica”, “Flora Hungarica exsiccata”, “Hepaticae Galliae” та ін.

Окремо треба відмітити ексикати європейських печіночників, видані В. Шіффнером “Hepaticae europeae” № 851 – 1465, К. Готтше і Г. Рабенгорстом “Hepaticarum europearum exiccatarum” № 1 – 590 та ексикати європейських мохів Г. Рабенгорста “Bryotheca europeae” № 1 – 1450. Вони видані у вигляді книжок, тому зберігаються в гербарії окремо.

Окремо в бріологічному гербарії знаходиться колекція О. Покровського і І. Шмальгаузена. На її основі О. Покровським була написана стаття «Материалы для флоры мхов окрестностей Киева» [1892]. Колекція складається з семи папок: в одній знаходяться печіночники, в другій – сфагни, в інших п’яти – верхоплідні та бокоплідні мохи. В цих папках міститься 158 гербарних аркуша з наклеєними на них мохоподібними і 370 пакетів бріофітів, зібраних в 1880-1890-х роках переважно в околицях Києва, а також поблизу міст Вишгорода, Боярки (Київська обл.) та м. Коростишева і Радомишля (Житомирська обл.).

Фондовий матеріал мохоподібних зберігається в стандартних паперових пакетах, наклеєних по 1-2 на цупкі аркуші паперу 20 х 30 см і складених у картонну папку. Кожна папка містить по 25 – 30 пакетів. Загального каталогу колекції немає, але є дві картотеки. В першій, так званій загальній картотеці, започаткованій ще Д. Зеровим, в алфавітному порядку подаються назви видів, місця зборів та кількість зразків певного виду. В другій, детальнішій картотеці занесено повну інформацію з етикеток кожного пакету.

Обмінний фонд бріологічного гербарію складає близько 2 000 зразків. З метою відновлення обміну бріологічними матеріалами у 2009 р. була видана перша українська ексиката мохоподібних „Мохоподібні України. Ексиката. Випуск 1 (№ 1-25)”, підготовлена Л. Партикою та С. Нипорко (Партика, Нипорко, 2009).

Вассер С. П., Дудка I. О., Крицька Л. I., Кондратюк С. Я., Царенко П. М. Гербарiй Iнституту ботанiки iм. М. Г. Холодного НАН України (сторiнки iсторiї та сучаснiсть) // Укр. ботан. журн. – 1996. – 53, № 4. – С. 391 – 402.

Вірченко В.М. Перші дослідники спорових рослин в УАН та їх долі // Укр. ботан. журн. – 2001. – 58, № 6. – С. 775 – 777.

Зеров Д. Ботанiчний кабiнет та гербарiй Укра?нсько? Академi? наук в м. Ки?вi // Укр. ботан. журн. – 1924. – Т. 2. – С. 86.

Институт ботаники им. Н.Г. Холодного. – К.: Изд-во «Наукова думка», 1971. – 103 с.

Институт ботаники им. Н.Г. Холодного. – К.: Изд-во «Наукова думка», 1976. – 83 с.

Історія Академії наук України (1918 – 1923). Документи і матеріали. К.: Наукова думка, 1993. – С. 102 – 104: 105 – 106; 126 – 136; 142; 148 – 161; 167 – 176; 178 – 184; 198 – 214; 222 – 238; 295 – 314; 321 – 322; 333 – 346; 356 – 415.

Історія Національної Академії наук України (1924 – 1928). Документи і матеріали. К.: НБУВ, 1998. – С. 177 – 178.Партика Л.Я. Бріологічний гербарій // Гербарiї України. – Київ, 1995. – С.23-27.

Партика Л.Я., Вірченко В.М. Бріологічний гербарій // Гербарiй Iнституту ботанiки НАН Укра?ни KW /За ред. Л. I. Крицько?, С. Л. Мосякiна/. – Ки?в, 2002. – С. 31-41, 105-109.

Партика Л.Я., Нипорко С.О. Мохоподібні України. Ексиката, Вип. 1 (№1-25) // Фомінія. – 209. - Вип.1.- С. 30-43.