Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

ліхенології та бріології

В ліхенологічному гербарії містяться матеріали, які широко репрезентують різні систематичні групи лишайників з усіх куточків України. Основними колекторами українських матеріалів є А. Окснер (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Житомирська, Київська, Чернігівська, Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Миколаївська, Херсонська обл., Донецька, Луганська обл., Крим), М. Макаревич (Київська, Хмельницька, Одеська, ХерсонськаЗакарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.), В. Маслова (Західне Полісся), Є. Копачевська (АР Крим, Черкаська, Донецька, Луганська обл.), Є. Брадіс (Волинська, Рівненська, Житомирська обл.), І. Навроцька (Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська обл., АР Крим), І. Юдіна (Чернігівська, Сумська обл.), С. Кондратюк (Київська, Черкаська, Кіровоградська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська обл.), О. Байрак (Лівобережний Лісостеп). Серед зборів є зразки зібрані В. Монтрезором, О. Роговичем, І. Шмальгаузеном, А. Лазаренко, Д. Зеровим, М. Котовим, М. Дубовиком, Ю. Клеоповим, Г. Бачуриною, С. Постриганем, Ф. Левіною, та ін.

Велику частину інсерованих ліхенологічних матеріалів (14 900 зразків, що становить близько 20 % ліхенологічного фонду) складають гербарні зразки лишайників з різних країн, що входили до складу колишнього СРСР. З території Білорусі (1770 зразків) зберігаються колекція А. Окснера, а також збори Є. Бордзіловського, М. Підоплічка, А. Барбарича, М. Макаревич, О. Ромс, ін. З Молдови є збори А. Окснера, Т. Гейдемана, А. Мілько. Лишайники Прибалтійських країн представлені зборами Х. Трасса, Є. Брадіс, С. Кондратюка з Естонії, О. Блюма з Литви, С. Кондратюка з Латвії. Широко представлені матеріали з Росії: Європейська частина (340 зразків) – збори А. Окснера (Кольський п-в, Ленінградська обл.), Н. Савич (Архангельська обл.), М. Томіна (Московська, Воронезька, Астраханська обл.), С. Криворота (Краснодарський край), та ін.; Арктика (820 зразків) – збори А. Окснера, Ф. Гриня, В. Андрєєва, Б. Городкова, Б. Тихомирова, Н. Жадринської, А. Бухало, І. Макарової, ін.; Урал (5 500 зразків) – збори А. Окснера, В. Говорухіна, С. Ліпшиця, М. Котова, В. Сочави, К. Ігошина, Ф. Гриня, Д. Зерова, ін.; Західний Сибір (210 зразків) – збори А. Окснера, Ф. Гриня, В. Михайличенко, ін.; Алтай (180 зразків) – збори А. Окснера, В. Шелудякової, Л. Вторової, В. Гелюти, ін.; Східний Сибір (340 зразків) – збори А. Окснера, Г. Каневського, ін.; Якутія (2 500 зразків) – збори Н. Савич, Е. Роботнова, В. Шелудякова, М. Караваєва, Л. Пахрової, Н. Пахрова, М. Аврамчика, В. Олександрової, ін.; Камчатка (100 зразків) – переважно збори Н. Савича; Хабаровський та Приморський край (більше 900 зразків) – збори А. Окснера, Н. Кабанова, А. Лазаренка, Б. Колеснікова, С. Кондратюка, ін. Крім цих матеріалів в ліхенологічному гербарії зберігаються матеріали з Грузії (210 зразків, збори Козловського, В. Пахунової, О. Фоміна, ін.), з Вірменії (біля 100 зразків, збори А. Окснера, Н. Підоплічка, М. Дубовика, З. Супрунової, М. Меліксетян, ін), з Азербайджану (650 зразків, збори А. Окснера, Ш. Бархалова, Ц. Гурвича, П. Козлова, ін), з Середньої Азії (1050 зразків, збори А. Лазаренка, Л. Соболєвої, М. Котова, Ф. Левіної, Н. Шахеева, С. Кондратюка та ін.)

Значну частину ліхенологічних інсерованих матеріалів складають гербарні зразки, зібрані вітчизняними ботаніками на території зарубіжних країн, а також надіслані по обміну з країн Європи, Північної та Південної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Також в гербарії є колекція лишайників та ліхенофільних грибів зібрана в останні роки різними фахівцями в Ізраїлі, колекція лишайників та ліхенофільних грибів зібрана С.Кондратюком в Австралії та Канарських островах.

У фондах ліхенологічного гербарі зберігаються типи та інші автентичні матеріали низки видів, що описані українькими та зарубіжними науковцями: Acarospora zaravshanica Kudratov, Aspicilia oxneriana Blum, Bacidia pulchra Oxn., Caloplaca ferganensis Tomin., C. oxneri S. Kondr. et S?chting, Endocarpon inconspicuum Oxn., Lecania zinaidae Oxn., Xanthoria alfredii S.Y. Kondr. & Poelt, X. ucrainica S.Y. Kondr., а також низва видів роду Caloplaca з Австралії.

Ліхенологічні фонди містять матеріали біля двох десятків ексикат виданих в Україні та за кордоном. Серед них: „Список ексикатів гербарію, що видається Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного”, „Lichenes Florae Rossiae”, “Lichenotheca Rossica”, “Lichenes Slovakiae exsiccati”, “ “Fungi Lichenicoli Exsiccati”, “Lichenes Romaniae Exsiccati”, та ін.

З понад 47 тис. зразків ліхенологічного гербарію до основного фонду колекції інсеровано понад 30 тис. Увесь фондовий матеріал до 2005 року було розміщено за системою, опублікованою в „Catalogus lichenum universalis” О. Цальбрукнера. З 2005 року розпочата робота по переміщенню зразків та розміщення їх за родами та за алфавітом). В межах роду види розміщені в алфавітному порядку. Зразки в межах одного виду згруповані в три групи: лишайники з території України, з території колишнього СРСР та інших зарубіжних країн. Зразки зібрані в межах України, скомплектовані за областями. Лишайники флори України вцілому складають більш як 29 160 зразків.

Гербарні зразки лишайників зберігаються в стандартних паперових пакетах, наклеєних по одному-два на аркуш паперу розміром 20 х 30 см, що складені в картонні папки. Така папка містить 20 30 пакетів з ліхенологічними матеріалами. У 1980-х роках було розпочате переведення аркушів для розміщення зразків на нові формати у зв’язку з тим, що розміри нових металевих шаф, до яких було переміщено гербарні фонди KW, відрізнялися від розмірів дерев’яних шаф, які були до того. Тому біля 11 000 гербарних зразків зберігаються в стандартних паперових пакетах, наклеєних по два-три на аркуші паперу розміром 30 х 40 см. Вони складені в паперові „сорочки” на картонному аркуші такого ж розміру. Однак через те, що ці „сорочки” не зв’язуються, окремі аркуші часом розсуваються (особливо при зберіганні об’ємних зразків кущистих лишайників чи епілітних лишайників на шматочках каміння), що призводить до швидкого псування зразків. Тому, такий формат зберігання виявився невдалим, і подальше переведення на нього ліхенологічних колекцій припинено. Крім цього, частина зразків, що підготовлена для інсерації тимчасово зберігається в картонних коробках 30 х 50 х 13 см. Кожен зразок має етикетку, на якій назначено назва виду (або видов), місце і дата збору, прізвище колектора чи автора визначення.

Крім основної колекції ліхенологічний гербарій має обмінний фонд (понад 2 000 зразків).

Зеров Д. Ботанiчний кабiнет та гербарiй Укра?нсько? Академi? наук в м. Ки?вi // Укр. Ботан. журн. – 1924. – т. 2. – С. 86.

Навроцька І.Л., Безніс Н.Г. Ліхенологічний гербарій // В кн.: Гербарiї України. – К., 1995. – С. 28 - 33.

Навроцька І.Л., Кондратюк С.Я., Безніс Н.Г. Ліхенологічний гербарій // В кн.: Гербарiй Iнституту ботанiки НАН Укра?ни (KW). – К., 2002. – С. 42 – 59, 110 – 120.

Кондратюк С.Я. Учений ліхенолог, який створив гербарій України (до 100-річчя з дня народження Альфреда Миколайовича Окснера) // Світ. - 1998. – № 13. – с. 7.

Кондратюк С.Я., Безнис Н.Г., Навроцька І.Л. Ліхенологічний гербарій Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України // Укр. Ботан. журн. – 1993. – 50, № 6. – С. 75 – 84.

Kondratyuk S.Ya. Lichen herbarium of N.G.Kholodny Institute of Botany in Kiev (KW), Ukraine // Meylania. - 1993. – 4. – P. 13-14.

Kondratyuk S.Ya. The lichens in the Ukrainian National Herbarium in Kiev (KW) // International Lichenological Newsletter. - 1993. - 26, № 1. – P. 7-8.